Реформа СБУ: експерти про найделікатніші аспекти

Провідні експерти країни висловили думки з приводу реформування Служби безпеки України.

«Класична спецслужба, яка відповідає стандартам», існує виключно у хворій уяві представників різноманітних грантоїдських інституцій, які відпрацьовують фінансування з іноземних джерел сумнівного походження, виконуючи завдання щодо послаблення та «демонтажу» вітчизняної правоохоронної системи та сектору безпеки.

При цьому жоден з близько 600 чинних наразі стандартів НАТО не регламентує питань діяльності спецслужб, а країни ЄС/НАТО обирають ті організаційно-правові моделі створення і функціонування спецслужб, які відповідають реаліям їх безпекового середовища, а відтак – не є в будь-який спосіб стандартизованими.

Зокрема, спецслужби Польщі, Литви, Естонії, Австрії, Данії, Норвегії, Фінляндії та низки інших країн ЄС/НАТО виконують функцію досудового слідства, а також мають повноваження щодо забезпечення економічної безпеки та протидії організованій злочинності. Частина відповідних спецслужб також організована на мілітарних засадах.

Законопроект не «посилює повноваження СБУ щодо слідства», а навпаки — обмежує випадки передачі до слідчих підрозділів СБ України кримінальних проваджень від слідчих підрозділів інших органів досудового розслідування (наразі така передача може здійснюватися щодо будь-яких кримінальних проваджень, в т.ч. керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, натомість відповідно до законопроекту – лише щодо обмеженої категорії кримінальних проваджень і виключно Генеральним прокурором або його заступником).

Також передбачено встановлення дієвих запобіжників від можливого зловживання повноваженнями та втручання у справи бізнесу шляхом унеможливлення залучення СБ України до участі у розслідуванні економічних, корупційних та інших злочинів, що не належать до її підслідності.

Щодо «гучних справ НАБУ», варто згадати, що більша частина результатів, якими звітує НАБУ, насправді є реалізацією матеріалів, переданих СБ України.

З приводу новації закону «Про СБУ». Як вважають експерти, пересічним громадянам не слід зважати на гучні слова «знаючих», що в законі буде збережена стара система. Це є абсолютно неаргументованою декларацією. Декларацій в цілому за текстом дуже багато – гранітоїди розраховують на те, що пересічні громадяни є надто тупими, аби читати текст законопроекту.

Слід також розуміти, що закони не пишуться під окремих осіб, вони мають закладати засади стійкості системи державних інституцій та їх політичної незалежності. Відповідно до ст.58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відтак, новації стосовно обрання очільника спецслужби будуть стосуватимуться наступного Голови СБ України, який призначатиметься на посаду після набрання чинності відповідними змінами до Закону України «Про Службу безпеки України».

«Критика» закону «Про СБУ» насправді є недолугим перекладом висмикнутих з контексту тез Щорічного звіту про виконання Угоди про асоціацію ЄС. Кожен, хто не полінувався б ознайомитись не з «соросячими агітками», а з оригінальним текстом відповідного документу, міг би побачити наступний меседж, який складається з декількох змістовних частин:

«The EU continues to advocate for adoption of new legislation on the Security Service of Ukraine(SSU) and on parliamentary oversight over the entire security sector, counter-intelligence, counter-terrorism and protection of state secrets. On 15 October, the head of SSU submitted a revised draft law on SSU to the Office of the President for consideration. At the same time, the SSU foresees retaining some competencies to fight organised and economic crime. The creation of effective parliamentary oversight has been put on hold» 

Кожному, хто знайомий з рідною мовою дідуся Сороса хоча б на рівні В1, не складно зрозуміти наступне:

«ЄС продовжує виступати за прийняття нового законодавства про Службу безпеки України (СБУ) та парламентський нагляд за всім сектором безпеки, контррозвідкою, антитероризмом та захистом державної таємниці. 15 жовтня голова СБУ представив на розгляд Офісу Президента доопрацьований проект закону про СБУ. У той же час, СБУ передбачає збереження певних повноважень для боротьби з організованою та економічною злочинністю. Створення ефективного парламентського нагляду було призупинено».

Спеціально для грантоїдів експерти пояснили «на пальцях»:

ЄС – за прийняття нового законодавства про СБУ;

ЄС – за прийняття законодавства про парламентський нагляд за всім сектором безпеки (що є безвідносним до законопроекту про СБУ);

15 жовтня Голова СБУ подав до Офісу Президента законопроект про СБУ;

В той же час, СБУ передбачає збереження окремих повноважень для боротьби з організованою та економічною злочинністю (виходячи із конструкції «в той же час», це зауваження є безвідносним до законопроекту про СБУ і може стосуватися поточного стану речей. До того ж, воно має характер констатації, а не оцінки);

Створення ефективного парламентського нагляду було призупинено (що є безвідносним до законопроекту про СБУ, оскільки з цього приводу попереднім складом ВР України розроблявся окремий законопроект).

Отже, насправді не має жодної критики реформ або законопроекту про СБУ.

Законопроект президента щодо СБУ абсолютно не «суперечить» раніше прийнятим законам, а вносить зміни до відповідних законів, в т.ч. з метою приведення їх у відповідність до Конституції України (це передусім стосується Закону України «Про національну безпеку України», який Конституції України відповідає не повною мірою, що є результатом тиску різноманітних іноземних радників та гранітоїдів під час його розробки та прийняття).

Щодо закритих декларацій усього кадрового складу СБУ. Тут експерти пояснили, що, на відміну від розвідувальних органів, в СБ України не пропонується введення поняття «кадрового складу». Крім того, переважна більшість співробітників СБ України не призначається Президентом, а відтак відкрите декларування, наприклад, співробітниками неоперативних підрозділів дозволяє зацікавленим особам за залишковим принципом визначити весь склад співробітників оперативних підрозділів. Відтак декларування щодо майнового стану співробітників СБ України має здійснюватися у спосіб, що унеможливлює виникнення відповідного ризику. Це, у свою чергу, не є перешкодою для перевірки відповідних відомостей державними органами, уповноваженими на здійснення контролю подання і змісту декларацій.

Йдемо далі. Щодо монополії СБУ над т.зв. «прослушкою». Законопроект не передбачає для СБ України монополізації права на здійснення заходів зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та не закладає ризиків перешкоджання можливості інших державних органів здійснювати автономне прослуховування.

Водночас, надання усім органам, уповноваженим на зняття інформації, права самостійно впроваджувати технічні засоби на мережах національних операторів телекомунікацій, призведе до надмірних фінансових витрат операторів телекомунікацій та Державного бюджету України. Зокрема, оператори будуть змушені за власні кошти встановлювати окремі технічні засоби для кожного правоохоронного або розвідувального органу (вартість засобів для проведення оперативно-розшукових заходів на каналах одного оператора рухомого зв’язку становить близько 10 млн. доларів США). Реалізація такої ініціативи призведе до руйнації налагодженого механізму співпраці з операторами телекомунікацій та матиме наслідком:

— невиправдане дублювання функцій правоохоронних (розвідувальних) органів щодо створення відповідних позицій у операторів телекомунікацій. Незважаючи на визначений законодавством обов’язок оператора встановлювати технічні засоби, їх впровадження передбачає розробку заходів контррозвідувального захисту із залученням підрозділів СБУ і використанням офіційних та оперативних позицій з метою усунення загрози доступу до спеціальних засобів, впроваджених на телекомунікаційному обладнанні оператора зв’язку;

— додаткові, значні за обсягами витрати операторів телекомунікацій та Державного бюджету України, пов’язані із необхідністю створення технічних умов на мережах зв’язку та дублювання вже існуючого обладнання;

— децентралізацію державного контролю за використанням обладнання та втрату можливості ведення єдиної технічної політики у сфері перехоплення телекомунікацій, яка повинна відповідати міжнародним стандартам;

— виникнення ризику несумісності технічних засобів, встановлених різними правоохоронними (розвідувальними) органами, що може призвести до збоїв у роботі систем зв’язку та зниження якості телекомунікаційних послуг.

Повернімося трохи в недавнє минуле. У 2018 році відомими грантоїдами пропонувалося сформувати завдання СБУ у 4 простих пункти, не залишаючи в СБУ функцій досудового розслідування будь-яких злочинів. Експерти акцентують увагу на тому, що «4 простих пункти» є завданнями, а не функціями. Різницю між завданнями, функціями та повноваженнями, які системно утворюють компетенцію державного органу, не складно зрозуміти навіть пересічному гранітоїду (за умови, що інтелект грантоїда є трохи вищим за інтелект мушлі):

завдання – це проблеми, які потребують вирішення для досягнення мети діяльності;

функції – це напрямки діяльності, спрямованої на виконання завдань;

повноваження – це правомочності, що забезпечують реалізацію функцій.

То ж, наприклад, визначена у ст.19 Закону України «Про національну безпеку України» боротьба з тероризмом – це не щось на кшталт греко-римської боротьби або боротьби сумо, а завдання, для вирішення якого СБ України має здійснювати низку функцій, серед яких, зокрема контррозвідувальна діяльність, оперативно-розшукова діяльність, досудове розслідування тощо. Для належного здійснення цих функцій СБ України має реалізовувати також відповідні повноваження, кількість яких значно перевищуватиме «4 простих пункти».

З приводу пропозиції забетонувати за СБУ слідство та сконцентрувати у Службі «боротьбу з організованою злочинністю», незважаючи навіть на те, про який склад злочину йдеться. Законопроект взагалі не передбачає повноважень СБ України щодо «боротьби» з організованою злочинністю.

Натомість передбачені наступні повноваження щодо здійснення заходів, спрямованих на протидію розвідувально-підривній діяльності проти України, здійснюваної з використанням організованих злочинних угруповань, а також на протидію транснаціональній організованій злочинності й незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до міжнародних зобов’язань України.

Протидія злочинності – це будь-яка соціальна діяльність, спрямована на зменшення рівня злочинності, тоді як боротьба зі злочинністю – це реактивна правоохоронна діяльність, яка передбачає вжиття репресивних заходів щодо осіб, які готують або вчинили злочини.

Рекомендація ПАРЄ № 1402 (1999) передбачає, що спецслужби залучаються до протидії організованій злочинності у випадках, «коли вона несе явну небезпеку вільному демократичному порядку країни». Зміст поняття «вільний демократичний порядок» включає, зокрема, конституційний лад, дотримання основних прав людини, розподіл влади, незалежність судових органів тощо.

За минулорічними оцінками Європолу, організована злочинність в країнах Європи становить більшу загрозу державній безпеці (та національній безпеці в цілому), ніж тероризм. В Україні вперше з часів 90х років на небезпечному для держави рівні актуалізувався феномен корисливо-насильницької організованої злочинності, який активно використовується іноземними спецслужбами для дестабілізації політичної ситуації. На відміну від країн ЄС/НАТО, в нашій державі критичним є також рівень загроз державній безпеці, пов’язаних з веденням “гібридної війни” за участю незаконних збройних формувань, що фінансуються корупційними осередками, а також організованих злочинних угруповань, інспірованих іноземними спецслужбами, які здійснюють корупційне підживлення тероризму й сепаратизму.

В будь-якому випадку СБ України не розслідуватиме злочини в сфері корупції, економіки та організованої злочинності, що не становлять загрози державній безпеці – інформація про такі злочини буде передаватися до інших правоохоронних органів відповідно до визначеної підслідності (у цьому контексті варто згадати, що більша частина результатів, якими звітує НАБУ, насправді є реалізацією матеріалів, переданих СБ України).

Чому здійснення СБУ досудового розслідування злочинів не є відходом від концепції перетворення СБУ на класичну спецслужбу. П.164 Доповіді ПАРЄ щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань, у тому числі Резолюція ПАРЄ №1466 та Рекомендація ПАРЄ №1722 від 5 жовтня 2005 року (Документ № 10676 від 5 жовтня 2005 року) містить схвальну оцінку передачі функції досудового слідства «системі досудового слідства» згідно з пунктом 9 Перехідних положень Конституції, зокрема, шляхом відокремлення слідчих підрозділів усіх правоохоронних органів (прокуратури, міліції, податкової міліції та служби безпеки) та їх злиття в один слідчий орган.

Зважаючи на те, що в Україні так і не було створено єдиного органу досудового розслідування, а всі органи досудового розслідування (окрім органів прокуратури, які припиняють виконувати відповідну функцію) одночасно здійснюють оперативно-розшукову діяльність, позбавлення СБ України функції досудового розслідування з покладанням реалізації відповідних повноважень на інший орган одночасно зумовить необхідність покладання на цей орган і завдань СБ України (так, якщо певний державний орган розслідує злочини терористичної спрямованості, до його завдань неодмінно має входити боротьба з тероризмом). Це, у свою чергу, спричинить дублювання компетенції декількох державних органів, які надалі виконуватимуть однакові завдання.

Наразі функцію досудового слідства виконують спецслужби Польщі, Литви, Естонії, Австрії, Данії, Норвегії, Фінляндії та низки інших країн ЄС/НАТО.

На думку експертів, намір залишити чинним закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та оновити функціонал СБУ в цьому напрямку є цілком зрозумілим та виправданим. Адже, наразі спецпідрозділи СБУ є єдиними законодавчо визначеними органами, спеціально уповноваженими на протидію організованій злочинності (УБОП вже «вбили» поспіхом, і нічого позитивного це країні не дало).

Щодо департаменту «К». Законопроект передбачає впровадження гнучкої структури СБ України, яка не зберігатиме у Центральному управлінні СБ України та її регіональних органах спецпідрозділів «К». Участь у протидії організованій злочинній діяльності відповідно до компетенції СБ України забезпечуватимуть підрозділи з протидії тероризму або розвідувально-підривній діяльності.

Повноваження щодо протидії організованій злочинній діяльності мають спецслужби Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Естонії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Норвегії, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції та низки інших країн ЄС/НАТО.

Щодо наділення СБУ «значними повноваженнями». Тут варто знати, що в чинному Законі «Про Службу безпеки України» вже закріплено відповідні повноваження: «брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в’їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну» (пункт 13 статті 24).

Законопроект передбачає для СБУ можливість «брати участь у виявленні необґрунтованих активів та зборі доказів їх необґрунтованості у порядку та в межах компетенції, визначеної законодавством, з метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків і шкоди».

«Участь у межах компетенції» припускає, зокрема, надання державним органам, відповідальним за розшук активів, інформації, отриманої СБ України в ході контррозвідувальної діяльності.

Варто також зазначити, що повноваженнями щодо отримання інформації за запитом, згідно якого юридичні особи усіх форм власності та навіть фізичні особи будуть зобов’язані надавати інформацію на запит СБУ протягом 3 днів, наразі наділені також НАБУ та ДБР, що ніяк не призводить до зловживання цими органами в даному питанні.

Законопроект передбачає обов’язкове реформування підрозділів охорони здоров’я СБ України з поступовим впровадженням страхової медицини. При цьому передбачається реорганізація медичних, санаторно-курортних та інших закладів, установ та підприємств СБ України, в т.ч. шляхом їх виведення зі структури СБ України.

Водночас, питання конкретизації процедури реорганізації, застосування аутсорсу у сфері медичного забезпечення тощо в нормах закону не вирішуються – для цього у вітчизняній правовій системі існують підзаконні нормативно-правові акти.

В ідеальному світі СБУ мала б стати класичною спецслужбою, яка відповідає стандартам. Це означало б припинення боротьби з корупцією та злочинністю, відмова від слідства, відкриття декларації публічних службовців та демілітаризація. Однак, сучасний світ із безліччю постійно видозмінюваних різновекторних загроз вимагає від країни створення гнучкої та нестандартизованої, ефективної та надійної спецслужби.

Читайте також:  InformNapalm: "Кремлівська пропаганда, прикрита гуманітарною діяльністю, активно діє у Франції"