Закон про Нацбезпеку: Що Порошенко пропонує змінити в армії та обороні

11 507 переглядів

28-го лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект «Про національну безпеку України».

Спікер Ради Андрій Парубій одразу зазначив, що ставить його в пріоритет і дає доручення розглянути невідкладно, бо він є важливим як для реформи сектору безпеки, так і в якості суттєвого кроку на шляху до НАТО. Попереду на проект закону чекає розгляд головного Комітету з нацбезпеки і оборони, а також: з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, питань регламенту, питань бюджету, питань запобігання і протидії корупції та європейської інтеграції.

На власній прес-конференції Порошенко пояснив, що законопроект розроблявся разом з партнерами по НАТО і передбачає перехід до цивільного контролю над військовими. Зокрема, Порошенко відмітив, що в майбутньому буде призначений цивільний міністр оборони, що було передбачено Стратегічним оборонним бюлетенем. Також він покликаний врегулювати недоліки у законодавстві, що передбачено положеннями Стратегії національної безпеки України, затвердженої указом президента від 26 травня 2015 року.

У пояснювальній записці йдеться про мету проекту закону — визначення механізмів керівництва у сфері національної безпеки та оборони, унормування структури, складу сектору безпеки і оборони, системи управління тощо. Бо існує чимало моментів, які необхідно вдосконалити, зокрема і після прийняття Закону про реінтеграцію Донбасу. Особливо в частині роботи Об’єднаного оперативного штабу ЗС, який тепер є головним на Донбасі. Командувачу оперативного штабу підпорядковуються силовики, він координує роботу військово-цивільних адміністрацій і призначається президентом.

Цікаві моменти законопроекту

Для початку законопроект про нацбезпеку дещо змінює Статтю 1 Закону про СБУ. Якщо зараз спецслужба є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, то у законопроекті це визначення трошки зміниться. СБУ стане державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціямиВідповідно, СБУ має вийти зі списку саме правоохоронних органів, до яких належить прокуратура, МВС, військова служба правопорядку, органи охорони державного кордону та ін. Але правоохоронні функції збереже. Це робиться перш за все для того, щоб вивести СБУ із підпорядкування Об’єднаному оперативному штабу ЗСВона збереже власні функції та автономність діяльності.

Окрім цього, законопроект пропонує зміни у Закон про РНБО. А саме торкається повноважень Секретаря РНБО Олександра Турчинова по Статті 13. Зараз Турчинов, згідно пункту 8 озвученої Статті, координує і контролює виконання рішень РНБО центральними та місцевими органами влади, правоохоронцями та військовими, введеними у дію указами президента у багатьох сферах. Зокрема, держбезпеки, правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією тощо. Законопроект Порошенка прибирає перелік цих сфер, роблячи акцент на контролі за рішеннями, які уведені в дію указами президента.

Полторак — на вихід

Найбільш важливі зміни, зазначені в законопроекті, торкнуться Міноборони і ЗСУ.

У Статті 15 законопроекту, яка стосується Міністерства оборони України сказано про те, що міністр має призначатися на посаду Верховною Радою за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник і заступник міністра оборони так само мають бути цивільними, що відповідає принципу, який сповідують в країнах НАТО, а також Стратегічному оборонному бюлетеню. До кінця 2018-го Степан Полторак має піти з посади голови МОУ.

Окрім цього, із введенням воєнного стану Нацгвардія України підпорядковуватиметься не Міноборони, а напряму Головнокомандувачу ЗСУ. Так само, як і Державна спеціальна служба транспорту.

Серед фундаментальних національних інтересів держави називається інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та НАТО. Законопроект також містить положення про принципи цивільного захисту України, стратегію якого має розробити МВС, а також розбудови оборонпрому з «використанням механізмів державно-приватного партнерства із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги».

Що з керівництвом

Законопроект розмежовує посади начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України, змінюючи Статтю 8 закону про ЗСУ. Найвищою військовою посадовою особою у Збройних силах згідно нового проекту закону має бути Головнокомандувач ЗСУ. Керівництво армією він здійснюватиме через Генштаб, а територіальною обороною — напряму. Головнокомандувача призначатиме та звільнятиме президент. Зараз же в діючому законодавстві безпосереднє військове керівництво ЗСУ здійснює начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України.

Об’єднаний оперативний штаб

Командувач об’єднаних сил призначається і звільняється Президентом України. Так само президент може призначати командувача (командувачів) об’єднаних сил для здійснення управління операціями на окремих напрямках. У законопроекті чітко прописані функції Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ, а також командувачів видів, окремих родів військ (сил). Повноваження останніх, завдання та функціонування визначаються Головнокомандувачем ЗСУ. Командувач об’єднаних сил також підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ, а вже йому — Об’єднаний оперативний штаб, за який він відповідальний, як і за військову операцію на Донбасі. Окрім цього, командувач об’єднаних сил відповідає за військових, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях — саме за наш контингент. Сам Об’єднаний оперативний штаб є органом управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ.

Боєздатні сили і засоби Командувачу об’єднаних сил надають командувачі видів, окремих родів військ, а вже він слідкує за набуттям ними бойових якостей та використовує у бойових цілях. У той же час командувачі видів і окремих родів військ, а також керівники військових формувань, які надали «ресурс» Об’єднаному штабу, відповідальні за здійснення укомплектування власних сил особовим складом, матеріально-технічними засобами, озброєнням та ін. Вони ж відповідальні за розвиток їхніх військ (сил), їх технічне оснащення, підготовку, забезпечення та ін. Командувачі розробляють доктрини, настанови, бойові статути, оперативні і тактичні стандарти підготовки до застосування та ведення операцій.

Важливий момент: командувачі видів та родів військ можуть проводити військові операції в мирний час поза затвердженими Головнокомандувачем ЗСУ межами відповідальності Командувача об’єднаних сил. Його ж повноваження, основні завдання та порядок функціонування Об’єднаного оперативного штабу визначаються в положенні, яке затверджується президентом.

Задум застосування об’єднаних сил в операціях затверджується президентом України. Командувач об’єднаних сил бере участь в стратегічному плануванні застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони.

Кібербезпека

Важливо, що у законопроекті про нацбезпеку виділяється окрема стратегія кібербезпеки, яка має схвалюватися рішенням РНБО і завтерджуватися президентом. У Статті 27 законопроекту йдеться про комплексний огляд сектору безпеки і оборони, серед якого виділяється стан кіберзахисту держресурсів і критичної інфраструктури. Мабуть, наша держава нарешті робить спробу відреагувати на хакерські атаки Укренерго в 2016-му та вірус notPetya, який вдарив по Україні і не тільки в 2017-му.

Реалізація стратегії має здійснюватися з «використанням механізмів державно-приватного партнерства, а також із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги».

Верховна Рада

Верховна Рада України у сфері безпеки і оборони здійсює контрольні функції згідно із законом про Нацбезпеку. В ньому прописано, що вона приймає закони, створює комітети, які контролюють діяльність органів сектору безпеки і оборони, відповідно до статей 85, 89 Конституції. Також Верховна Рада в межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Кабмін, СБУ та Управління держохорони подає щорічні письмові звіти до ВР про діяльність сектору безпеки та оборони. Також ВР здійсює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, може викликати для заслуховування посадових осіб сектору безпеки і оборони, тощо.

Що означають ці зміни

Цивільний міністр оборони та його заступники, а також розмежування посад начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України — це зміни, на яких наполягали західні партнери. Вони цілком відповідають принципу, за яким працюють військові країн-членів НАТО. Без цих змін жодні реформи ЗСУ не мали б змісту. Важливо також, що були прописані пункти діяльності Об’єднаного оперативного штабу та ЗСУ загалом.

Окрім цього, важливим моментом у законопроекті є залучення приватних компаній до розбудови вітчизняної оборонки. Ще в 2016-му була створена «Ліга оборонних підприємств» — об’єднання приватних компаній, які виробляють товари оборонного та подвійного значення. Такі зміни в теорії мають збільшити конкуренцію, зокрема, і за державне оборонне замовлення серед приватних компаній. Не кажучи вже про більш активну участь в інвестуванні нашої «оборонки» іноземними компаніями.

Окреме місце займає кібербезпека. І цим Україна вклинилася не тільки в тренди, але і в реальні загрози сучасності, яким потрібно відповідати. Тим більше, що ми фактично знаходимося на передовій кібервійни. З цим ми запізнилися, як мінімум, на 2 роки. І наскільки ефективно буде втіленою в життя стратегія залежить від матеріальної складової і якісного складу спеціалістів, котрі будуть залучені до процесу. Так чи інакше, захист енергетичного сектору повинен стояти в пріоритеті, оскільки, вивести з ладу ТЕС, або навіть АЕС російські хакери цілком здатні за бажання.

depo.ua