Сумні реалії — Україна відрікається від іноземних добровольців, що за неї проливали кров

4 200 переглядів

«На смерть, как на праздник». Ці слова викарбувані на грудях у Сергія Петровичева — російського вітязя, який приїхав до України, ставши пліч-о-пліч з українцями заради свободи і волі, заради єдності нашої держави. За неї він ризикував життям на Майдані і на фронті, за неї зараз розплачується власним здоров’ям на ліжку у шпиталі. А наша держава не бажає йому віддячити елементарним – українським громадянством.

Історії Сергія «Рубіна» Петровичева скоро виповниться рік: рік боротьби за право бути громадянином України. Тієї країни, яка йому стала другою Батьківщиною, де він разом з українцями став на захист свободи і гідності, а потім піднявся захистити її єдність від ворогів. Пішов, не жаліючи себе, – через біль і кров.

У вересні минулого року Сергій підірвався на розтяжці в Пісках, підірвався намагаючись врятувати поранених товаришів. Після того була тяжка боротьба за життя. Він вижив, але ногу врятувати не вийшло. Та і зараз, вже скільки часу пройшло після поранення, але не зрослися ще всі кістки.

Можна довго гадати, чи змогли би врятувати ногу іноземні фахівці: він від самого початку був позбавлений цієї можливості, адже виїзд закордон йому був закритий. Як закритий і виїзд до своєї початкової батьківщини – Росії: там на нього чекають із розпростертими обіймами працівники спецслужб, щоб запроторити заграти.

10253998_746513938817619_8059179282242395386_n

12313672_926585474104702_4716487325555277117_nСергій до останнього вірив в Україну, та і зараз не полишив віри – в її майбутнє, в її справедливість. Але наша держава робить все, щоб розтоптати цю віру: він, як і багато інших іноземних добровольців їй не потрібні. Вже більше року жоден з них не отримав українське громадянство, а з теперішньою політикою з боку голови держави навряд чи отримає. Бо навіть можна пройти всі інстанції, але так і не дочекатися підпису на відповідному Указі Президента. Так, справа Сергія Петровичева пройшла всі інстанції, пройшла і останню з них – Комісію з громадянства при Адміністрації Президента, однак резолюції самого Гаранта Конституції не дочекалася: діло десь надовго поховалося у президентських нетрях. А потім підоспіли зміни в законодавстві і у верхах вирішили: а давайте ще разок справу пропустимо через сито Комісії з громадянства — до того рішення приймалося по старому законодавству, яке вже змінилося і тому вердикт треба переглянути!.. Переглянули і… переправили на доопрацювання в ДМС. В новому засіданні комісії її члени прив’язалися до єдино можливого формального приводу для відмови – це посилання на відсутню довідку про несудимість, яку можна отримати лише в російському консульстві. Ось тільки зробити це майже неможливо. З цим погоджуються і представники ДМС, однак вони не можуть впливати на нормативи за якими комісія вершить долі невгодних. До того ж Закон України “Про громадянство України” вимог про довідку не містить, а лише вимагає відсутності фактів чинення таких злочинів, що, у свою чергу, без проблем може надати СБУ, яка також є однією з інстанцій на шляху до комісії з громадянства. Лише один підзаконний акт згадує про довідку — Указі Президента № 215 від 27.03.2001, яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень. Тобто довідка є лише формальністю.

За час бойових дій на Сході країни українське громадянство отримали аж четверо іноземних добровольців – двоє білорусів та двоє росіян. Однак за останні майже півтора роки громадянство не отримав жоден доброволець! І замість того, щоб виконати свої ранішні обіцянки перед тими, хто прийшов на допомогу українцям у важкий час, голова нашої держави, судячи за все, поставив на них хрест. На прикладі Сергія Петровичева ми бачимо, що можна пройти все на шляху до українського громадянства, але все рівно його не отримати, тому що немає на це політичної волі. Натомість ми всі добре знаємо як швидко і без проблем отримають громадянство політично вигідні люди. Дуже прикро, що українській державі непотрібні ті, хто в неї вірить, непотрібні ті, які ризикуючи життям захищають її.

Подписывайтесь на новости #trident в социальных сетях:
Страница Trident в Facebook поставь «Like» и подпишись!
Группа Trident в Facebook присоединяйся к сообществу!
Страница Trident в Тwitter заходи и «читай» нас!
Страница Trident в Google+ подпишись в Google+
Канал Trident в YouTube подпишись на канал YouTube
Страница Trident ВКонтакте подпишись на новости!
Группа Trident в «ОК» заходи в нашу группу!