Переглядів: 54836

Нові зразки зброї не поступаються сучасним іноземним аналогам

Ракети виробництва Пртотитанкові керовані ракети Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

Чим захищаємося від агресора.
Як збільшилося забезпечення українського війська зброєю і технікою після початку АТО? Про це «УК» розповів начальник Озброєння Збройних сил України генерал-майор Микола Шевцов




Начальник Озброєння Збройних сил України генерал-майор Микола ШЕВЦОВ:  «Нові зразки зброї не поступаються сучасним іноземним аналогам»

Упевненість солдата у справності і можливостях зброї, власному умінні поводитися з нею — запорука збереження його власного життя і життя тих, кого він боронить від ворога. На початок війни навіть офіцерам зі стажем служби довелося оперативно перенавчатися під час уроків життя на полі бою. Бійці власноруч удосконалювали стандартні зразки зброї, пристосовуючи до практичного застосування. Докуповували оптичні приціли, розфарбовували маскувальними візерунками, а за складних погодних умов, замість ховатися самим від негоди, ховали гвинтівки та кулемети від дощу своїми бушлатами. До пропозицій солдатів і вимог часу прислухалися виробники зброї, волонтери. Про те, з чим сьогодні військові захищають країну від агресора, «УК» розмовляв із начальником Озброєння Збройних сил України генерал-майором Миколою ШЕВЦОВИМ.

Начальник Озброєння Збройних сил України генерал-майор Микола ШЕВЦОВ— Миколо Миколайовичу, вітчизняні виробники готові забезпечувати новими видами зброї наше військо? Чим сьогодні можна похвалитися?

— До початку проведення АТО на сході нашої держави питанню розробки й виробництва новітнього сучасного озброєння і військової техніки для протистояння існуючим загрозам, на жаль, приділялося недостатньо уваги.

Дало про себе знати системне недофінансування заходів із розвитку озброєння й військової техніки в минулі роки. Це призвело до втрати підприємствами вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК) виробничих потужностей, кваліфікованих спеціалістів та науково-технічного потенціалу. Практично всі підприємства ОПК виконували лише іноземні замовлення. Нові зразки озброєння й військової техніки, що розроблялися вітчизняними виробниками, не потрапляли на серійне виробництво, тому переважно залишалися в єдиному екземплярі, який використовували в державних випробуваннях.

Аналіз ситуації сьогодення свідчить про активізацію роботи підприємств різних форм власності у сфері розробки та виготовлення нового озброєння і військової техніки (ОВТ), характеристики яких не поступаються сучасним іноземним аналогам. Крім того, мають вартість, нижчу в десятки разів.

До зразків техніки, які протягом останніх років підсилили ЗСУ, належать модернізовані літаки Су-25, Су-27, Л-39, модернізовані десантно-транспортні вертольоти Мі-8 та бойові вертольоти Мі-24, малі броньовані артилерійські катери (МБАК), бронетранспортери БТР-4 різних модифікацій, вітчизняні БпАК «Фурія» та Spectator, тепловізійні прилади Archer, протитанкові ракетні комплекси «Стугна-П», стрілецька зброя «Форт», апаратні станції зв’язку, станції радіоелектронної боротьби, системи захисту літаків та вертольотів, радіолокаційні станції тощо.

Підприємства ОПК за власні обігові кошти розробили й виготовили нові (модернізовані) зразки ОВТ, на сьогодні їх прийнято на озброєння ЗСУ, вони допущені до експлуатації або перебувають на етапі державних випробувань.

Вітчизняні підприємства пропонують модернізацію шляхом доведення характеристик до сучасного світового рівня існуючих засобів пасивної радіотехнічної розвідки, наявних зразків повнопривідної легкоброньованої техніки, бронетанкової техніки, вертольотів. За кошти підприємств виготовлено зразки систем радіорозвідки та пеленгації, захисту від радіокерованих вибухових пристроїв, засобів зв’язку та криптографії, техніки ПММ і передано їх для випробування.

Звісно, українське військо потребує й великої кількості якісної автомобільної техніки. Зібрані в Україні автомобілі КрАЗ, МАЗ «Богдан» показали непогані результати під час експлуатації і підтвердили всі заявлені виробником характеристики.

Крім того, виробництво автомобілів в Україні — це додаткові робочі місця, а диверсифікація поставок гарантує здорову конкуренцію між виробниками. І війська отримуватимуть лише найкращу автомобільну техніку.

— Парад до 25-ї річниці Незалежності України продемонстрував непогану технічну оснащеність ЗСУ. Скільки нових зразків техніки потрапило в зону АТО?

— З початку АТО до військ (сил) поставлено більше 2500 одиниць основних зразків озброєння та військової техніки, понад 405 тисяч ракет та боєприпасів.

У межах виконання державного оборонного замовлення вже цього року до війська поставлено більше 1300 одиниць основних зразків ОВТ, понад 75 тисяч ракет та боєприпасів.

Крім того, протягом 2015—2016 років у межах надання технічної допомоги ЗС поставлено більше 250 одиниць основних зразків ОВТ та більше 4600 одиниць приладів прицілювання, розвідки, навігації, зв’язку та іншого майна.

Всі зразки ОВТ, які брали участь у параді з нагоди 25-ї річниці Незалежності України, після показу відбули до ЗСУ, у тому числі більшість безпосередньо до зони проведення АТО, решта до військових частин, які відновлюють боєздатність у визначених місцях.

— Скільки коштів цього року передбачено в бюджеті на переозброєння українського війська?

— Відповідно до затверджених Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатків на переозброєння українського війська передбачено близько 11 мільярдів гривень, з яких на закупівлю (модернізацію) озброєння та військової техніки — майже 7 мільярдів гривень та на відновлення ОВТ — близько 4 мільярдів гривень.

Із передбачених видатків майже 3 мільярди гривень сплановано надати за рахунок коштів, конфіскованих за вчинення корупційних правопорушень.

Бійці ЗСУ потребують сучасного озброєння. Фото Володимира ЗAЇКИ

— Який нині рівень розвитку вітчизняного виробництва зброї? Одну з останніх розробок — міномет «Молот» — нині широко анонсують. Кажуть, що його удосконалюють з «коліс».

— 120-міліметровий міномет М120-15 «Молот» вітчизняного виробництва. Виробник міномета — вітчизняне публічне акціонерне товариство «Завод «Маяк». На цей час до ЗСУ поставлено кілька сотень мінометів. Контроль за якістю їх виготовлення та технічну прийомку здійснює визначене військовим представництвом Міноборони.

Державні випробування міномета М120-15 «Молот» проводять із червня 2016 року. У серпні державні випробування було призупинено у зв’язку з виявленими несправностями. Після того як представники виробника усунули виявлені недоліки, державні випробування міномета поновлено. Вони тривають і нині.

На підставі повідомлень, що надходять із військових частин ЗСУ, де експлуатують «Молот», щодо несправностей та передчасного виходу з ладу, налагоджено роботу з виробником: здійснюється виклик представників із заводу для усунення недоліків.

Щодо безпеки експлуатації варто зазначити таке: враховуючи критичний стан забезпечення ЗСУ таким видом зброї та неможливість придбати подібні зразки за кордоном, за результатами визначальних відомчих випробувань вирішено допустити міномет до експлуатації. Проте, за рішенням начальника Генерального штабу — Головнокомандувача ЗСУ, виконання бойових (навчальних) стрільб із мінометів М120-15 «Молот» дозволено тільки з обладнаних вогневих позицій з укриття та з використанням спускового шнура. Робота з удосконалення «Молота» триває.

— Не секрет, що військових умисне просили висловлювати рекламації щодо вдосконаленого вітчизняними конструкторами кулемета КМ-7,62. На що найбільше нарікали бійці?

— За час бойових дій потреба ЗСУ в кулеметах ККМ зросла. А резерви такої одиниці зброї практично вичерпано. Виробляють його тільки в Росії. Тому ЗСУ замовили ОПК України створити аналог. Ним став кулемет КМ-7,62 мм (виробник — ПАТ «Завод «Маяк»). Із 2016 року кулемет КМ прийнято на озброєння українського війська. Під час експлуатації кулемет показав непогані технічні характеристики, але були й деякі несправності, пов’язані з процесом налагодження та удосконалення технології виробництва. Завод-виробник постійно проводить роботу з відповідних корегувань виробничого процесу та якості виробництва кулеметів за результатами бойового застосування під час проведення АТО на території Донеччини та Луганщини.

— За неофіційними даними, на основі станкового кулемета Дегтярьова-Шпагіна розробляють снайперську зброю…

— Снайперську зброю на основі кулемета ДШК, ДШКМ в Україні не розробляють. Восени 2016 року проведено визначальні відомчі випробування снайперських гвинтівок великої потужності. За результатами випробувань встановлено, що всі представлені снайперські гвинтівки задовольняють заявленим вимогам. У 2017 році сплановано їх поставку до ЗСУ. Водночас силами волонтерів здійснено удосконалення кулеметів ДШК щодо більш влучної та прицільної стрільби за допомогою тактичних комплектів. Завдяки їм вдасться поліпшити тактико-технічні та експлуатаційні характеристики кулемета ДШКМ, а саме маневреність під час ведення бойових дій, точність та кучність стрільби, вірогідність імовірного ураження противника на великих відстанях, умови прицілювання, зменшення загальної ваги та кількості осіб розрахунку кулемета.

— А ось кулемет «Максим» у зоні АТО — це екзотика чи якийсь хитрий хід?

— Станковий кулемет зразка 1910 року системи Максима призначений для ураження відкритих та замаскованих групових живих цілей та вогневих засобів противника на дальності до 1000 м. Найкращі результати дає раптовий вогонь кулемета із 600 м та ближче.

Цей кулемет має перевагу у веденні інтенсивного вогню без заміни ствола (для охолодження ствола заливається рідина). Тому деякі підрозділи ЗСУ (хочу наголосити, тільки на їхні особисті прохання) використовують цей кулемет в АТО, на опорних пунктах та блокпостах як засіб посилення вогню.

— Досвід доводить, що винаходи зброярів попередніх десятиліть цілком придатні для використання нині, як-от гвинтівка Мосіна. Здається, нею користуються снайперські підрозділи й досі.

— Штатна снайперська гвинтівка, що перебуває на озброєнні ЗСУ, — це 7,62 мм снайперська гвинтівка СВД (снайперська гвинтівка Драгунова). Бійці ЗСУ укомплектовані такими гвинтівками у повному обсязі.

Щодо використання гвинтівок Мосіна, то у 2015 році комісія Державного науково-випробувального центру ЗСУ проводила випробування переобладнаних 7,62 мм гвинтівок зразка 1891/30 років. Результати випробувань підтвердили недоцільність переобладнання цих гвинтівок. Але все-таки їх на вимогу командирів видавали у військові частини, які брали участь в АТО.

Для переоснащення снайперів сучасними снайперськими комплексами ЗСУ разом з підприємствами вітчизняного ОПК триває робота щодо виробництва та прийняття на озброєння новітніх зразків снайперської зброї. Так, на виробничих потужностях одного з підприємств ОПК України налагоджено виробництво та у 2016 році сплановано проведення державних випробувань 7,62 мм снайперських гвинтівок. За результатами випробувань та прийняття на озброєння ЗСУ буде сплановано їхню закупівлю та проведено планову заміну 7,62 мм снайперських гвинтівок Драгунова.

Ольга ПРОКОПЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Микола ШЕВЦОВ. Народився 1969 року на Рівненщині. Закінчив Київське вище танкове інженерне училище у 1991 році, Національну академію оборони України у 2004 році, Національний університет оборони України ім. Івана Черняхівського у 2015 році. Ніс службу на посадах інженерного складу Збройних сил України. З лютого 2015 року призначений на посаду начальника Озброєння Збройних сил України.