До чого призведуть таємничі вбивства лідерів донбаських сепаратистів

390 переглядів

За останній рік на терені тимчасово окупованих територій Донбасу відбулась низка подій, що в тій чи іншій мірі вплинули на розклад сил як у складі військово-політичного керівництва «ЛНР» та «ДНР», так і в стані політичної еміграції лідерів донбаських сепаратистів на території Російської Федерації.

В цьому контексті треба згадати загадкові смерті та вбивства командирів незаконних збройних формувань сепаратистів, що відбились за останні півроку:

1) вбивство полковника ЗС РФ Олександра Бушуєва, командира «7 окремої мотострілецької бригади 2 АК ЛНР» (м. Брянка). Він був ліквідований вранці 7 липня 2016 року в районі м. Харцизьк. Загинув, знаходившись в автівці під час перетину залізничного переїзду з н.п. Кураган на Харцизьк. Спрацювала міна, яка, ймовірно була встановлена під час дії комендантської години. Під час командування «7 омсбр 2 АК» Бушуєв вважався одним з найгірших командирів, який дозволяв собі вбивства та побиття бойовиків, заробляв чималі кошти на відомому в середовищі бойовиків явищі «мертвих душ». За його командування «7-а бригада» перетворилась на один з найгірших підрозділів з найнижчим рівнем морально-психологічного стану особливого складу бойовиків. Підозра була або на спецслужби РФ, або на українське ССО;

2) смерть командира артилерійської бригади особливого призначення «Кальміус» («ДНР») Олександра Немогая (позивний «Алекс»). Чутки про загибель «Алекса» з’являлися в серпні 2016 року. Так, в кінці серпня ЗМІ розповіли, що він впав у кому внаслідок отруєння невідомою речовиною нервово-паралітичної дії та перебуває в лікарні м. Донецьк. Пізніше ця інформація була спростована ближнім оточенням Немогая. За іншою інформацією, він загинув під час бою за помилкою внаслідок дії самих бойовиків. Вважався авторитетним польовим командиром, діяльність якого не подобалась росіянам. Вірогідніше, його смерть була влаштована в інтересах спецслужб РФ;

3) у вересні 2016 року в м. Луганськ при загадкових обставинах було знайдено вбитим заступника командуючого з озброєння «2 армійського корпусу народної міліції ЛНР», полковника ВС РФ Олександра Осипова (позивний «Орлов»). Він мав контакти з вбитим «екс-прем’єр-міністром ЛНР» Геннадієм Ципкаловим, якого «Генпрокуратура ЛНР» звинуватила в підготовці «державного перевороту» з метою повалення режиму лідера луганських сепаратистів Ігоря Плотницького. Вірогідніше за все, Осипов був вбитий за підготовку усунення І. Плотницького від влади в «ЛНР». Хоча з іншого боку припускається, що О. Осипов міг бути ліквідований спецслужбами РФ як небезпечний свідок участі росіян у масштабних контрабандних та корупційних схемах в «ЛНР» за участю «кураторів» Ігоря Плотницького з групи Владислава Суркова;

4) 16 жовтня у тимчасово окупованому об’єднаними російсько-сепаратистськими силами Донецьку був убитий один з ватажків терористичних бандформувань «ДНР» — командир «окремого розвідувального батальйону «Спарта» Арсен Павлов з позивним «Моторола». У ліфті будинку, де проживав Арсен Павлов, спрацював саморобний вибуховий пристрій. Сам бойовик з охоронцем попередньо перебували в цей момент в епіцентрі вибуху і отримали травми несумісні з життям. Серед версій ліквідації командира бойовиків розглядалась участь російських або українських спецслужб та конфлікти в рядах сепаратистів.

Досі невідомою залишається доля деяких польових командирів, заарештованих свого часу представники керівництва «ЛДНР». Серед них фігурує Сергій Сивак («Югослав»), Віталій Кисельов («Комуніст»), Тарас Гордієнко («Клуні»), Станіслав Слепньов («Монгол»), Олег Орчиков («Варган») та інші.

Раптові смерті політичного крила керівництва сепаратистів відбувались як в «ЛНР», «ДНР», так і на Росії:

1) відомий противник Євромайдану з Харкова, організатор терористичної організації «Оплот» Євген Жилін був застрелений в підмосковному ресторані «Вєтєрок» в елітному селищі «Горки-2» ввечері 19 вересня 2016 року. Жилін розшукувався в Україні за напад на опозиційних активістів. Проте його вбивство пов’язували з фінансовими мотивами;

2) 24 вересня влада «ЛНР» оголосила про смерть «екс-прем’єра» сепаратистської «республіки» Геннадія Ципкалова, який проходив у справі про «держпереворот». Вбивство одного з лідерів сепаратистів відбулось на території катівні «Генеральної прокуратури ЛНР» під час вибиття показань з Ципкалова щодо його діяльності, наче б то спрямованої на повалення режиму Ігоря Плотницького;

3) 27 грудня помер так званий «екс-міністр сільського господарства та продовольства ЛНР», заступник голови «ради міністрів ЛНР» Сергій Литвин, він же позивний «ТТ». Литвин був одним з ініціаторів створення «ЛНР», приймав участь в активних сепаратистських акціях в 2014 році: був одним з організаторів «референдуму», масових заворушень і організації незаконних збройних формувань на території Слов’янська та Червоного Лиману. Пізніше він обіймав посаду радника ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького. З квітня того ж року знаходився на керівних посадах у Луганську. Був задіяний в організації тортур українських патріотів на військовополонених;

4) минулого тижня на окупованій частині Донбасу помер «екс-заступник міністра праці та соціальної політики ДНР» Сергій Третьяков. Окупаційна «адміністрація» м. Дебальцево повідомила, що Третьяков «блискуче виконував найскладнішу і відповідальну роботу в різних сферах». Причиною смерті «заступника міністра» називають тромб. На сайті центру «Миротворець» зазначається, що Третьяков 1973 року народження, проживав в Донецьку. У березні 2015 року він був призначений бойовиками «першим заступником міністра праці та соціальної політики ДНР»;

5) 27 січня на Росії в Московській області раптово помер колишній ватажок сепаратистів «ЛНР» Валерій Болотов. Соратники проросійського терориста написали, що той помер у власному будинку від серцевого нападу. Проте за інформацією дружини командира бойовиків Олени, перед смертю Болотов провів зустрів з невідомими особами в кафе «The Red Machine» в будівлі Льодового палацу ЦСКА. На її погляд, колишній очільник «ЛНР» помер в результаті отруєння після вжиття кави під час візиту вище згаданого закладу.

Коментар

Аналіз політичного процесу та розвитку терористичної активності бойовиків на тимчасово окупованих територіях Донбасу за 2016 – початок 2017 року вказує на характер змін, що відбуваються як в керівному складі сепаратистів, так і в порядку денному керівництва Кремля.

Загадкові смерті та вбивства представників політичного та військового крил донбаських сепаратистів вказують на те, що російська сторона фактично почала прибирати зайвих свідків, які приймали безпосередню участь в сепаратистських акціях 2014 року та були носіями секретної інформації про участь спецслужб РФ в окупації території Донецької та Луганської областей. З іншої сторони, ці фігури приймали участь в контрабандних та корупційних схемах, де були задіяні впливові представники російського істеблішменту, кримінальні авторитети, українські олігархи та російські політики.

Окрему увагу слід зупинити на аналізі останніх двох гучних смертей представників донбаських сепаратистів, що були в епіцентрі уваги на минулому тижні.

Якщо говорити про раптову смерть «екс-заступника міністра праці та соціальної політики ДНР» Сергія Третьякова, то ця подія дивним чином збігається зі смертю колишнього лідера луганських сепаратистів Валерія Болотова, а також серіями загадкових вбивств і смертей інших представників правлячого крила донбаських сепаратистів. Слід припустити, що смерть С. Третьякова була викликана його участю в тіньових схемах з розпилу бюджетних коштів, що виділяються російськими «кураторами» на соціальні виплати населенню. Після зміни конфігурації в економічному блоці російських «кураторів» у зв’язку з арештом і відставкою російського екс-міністра Олексія Улюкаєва виникла необхідність приховати інформацію про участь впливових політиків і сепаратистів у розкраданні коштів російського бюджету в «ДНР», в якому був замішаний і Сергій Третьяков. Таким чином, його раптова смерть, імовірно, могла стати спланованою операцією оточення О. Захарченка і російських «кураторів», замішаних у корупційних схемах, де С. Третьякова в разі необхідності в майбутньому зроблять «цапом-відбувайлом». Інакше кажучи, російські «куратори» почали «замітати сліди», прибирати зайвих свідків, задіявши в цьому й оточення Олександра Захарченка.

Смерть першого лідера луганських сепаратистів Валерія Болотова, що знаходився на території Росії з серпня 2014 року, навряд чи можна зв’язати з його алкогольною залежністю. У контексті загального аналізу ситуації передбачається, що смерть засновника «ЛНР» стала результатом діяльності російських спецслужб, які зачищають представників сепаратистського керівництва «першої хвилі». Представником цієї групи був і вбитий в вересні 2016 року Геннадій Ципкалов. Члени групи сепаратистів «першої хвилі», з одного боку, є носіями секретної інформації, з іншого боку, останнім часом демонструють досить незалежну медійну активність, що йде в розріз з офіційною позицією Кремля і керівництва «ЛНР». Валерій Болотов різко критикував діяльність Ігоря Плотницького, звинувачуючи його в роботі на українську сторону і в організації обстрілу Луганська влітку 2014 року.

Остання риторика екс-лідера «ЛНР» про можливість його повернення в Луганськ, організації «перевороту» і відродження терористичного проекту «Новоросія» під емблемою руху «Єднання» могли привести до того, що небувала раніше активність Болотова фактично і привела в результаті до чергового конфлікту «кураторів» у Кремлі. Результатом даного протистояння, найімовірніше, і могла стати ліквідація першого лідера луганських сепаратистів, інсценована під серцевий напад. Смерть Болотова стає тривожним сигналом і для екс-спікера «народної ради ЛНР» Олексія Карякіна, який також переховується на території РФ і виступає з різкою критикою на адресу Ігоря Плотницького.

Загадкові смерті та вбивства польових командирів бойовиків, що займали ключові посади в структурі «армійських корпусів народної міліції», ймовірно, виступають відображенням діяльності російської сторони щодо поступової зачистки найбільш авторитетних лідерів «ЛДНР» у військовому крилі. До таких, перш за все, належать Олександр Немогай та Арсен Павлов.

Якщо говорити про вбивство військової фігури рівня полковника Олександра Бушуєва, то в цьому контексті слід розглядати дві версії:

1) помста особового складу «7 омсбр 2 АК ЛНР». Полковник Олександр Бушуєв фактично знущався над місцевими бойовиками, перетворив «бригаду» на формування сепаратистів з найгіршою військовою дисципліною. Також Бушуєв значно збільшив свої доходи за рахунок впровадження явища «мертвих душ», коли за документами особливий склад НЗФ міг налічувати 4500 бойовиків, в той час, коли реальна кількість не перевищувала і 2 тисяч. Вказана ситуація викликала велике невдоволення командиром «бригади» серед особистого складу бойовиків, які почали скаржитись на нього навіть лідеру російських терористів Ігорю Гіркіну;

2) діяльність українських військових зі складу ССО, що фактично означало б про перетворення цієї структури на найактивнішу спеціальну службу, яка найпрофесійніше діє на терені окупованої частини Донбасу. В такому разі це свідчило б про те, що заступнику командуючого ССО Сергію Кривоносу фактично вдалось створити найкращу військову спецслужбу в Україні, результатами діяльності якої і стає «зачистка» керівного складу бандформувань бойовиків.

На цьому фоні треба припустити, що розпочата в попередні роки активність російської сторони з ліквідації та організації загадкових смертей і вбивств керівного складу донбаських сепаратистів продовжиться і найближчим часом. В зоні ризику – останні фігури сепаратистів «першої хвилі», найбільш одіозні польові командири та учасники масштабних контрабандних та корупційних схем. Перш за все, мова йде про представників «силового крила» та польових командирів Михайла Толстих («Гіві»), Олександра Ходаковсього, Олександра Тимофєєва («Ташкент»), Леоніда Пасечника та ін. В зоні ризику знаходяться і самі керманичі «ЛДНР» Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, а також їхнє найближче оточення.

Поворот в цьому напрямку розвитку подій буде залежати від того, який саме кремлівський клан отримає перевагу в конфлікті російських еліт, що триває, в також від позиції самого Володимира Путіна на українському векторі зовнішньополітичної діяльності найближчим часом.

Таким чином, таємничі вбивства та смерті очільників політичного та військового крил донбаських сепаратистів можуть привести до поступової «зачистки» керівного складу «ЛДНР» під компромісні фігури, що наближені до колишнього керівництва Партії регіонів, українських олігархів та є креатурами російської сторони. З іншого боку, Кремль сам намагається навести лад на тимчасово окупованих територіях, щоб наблизити їх політичні та військові системи до стану, який притаманний сучасним «Абхазії» та «Придністров’ю».

Depo.Донбас