Армія РФ — массові звільнення — «гребуть» у контрактники усіх — «калік», звільнених штрафників та «зеків». Дослідження.

6 180 переглядів

Зарплата впала в 2,5 разів в доларовому еквіваленті.
Ризик відрядження на Донбас.
Це все приводить до масових звільнень контрактників з російської армії.
Для строковиків служба перетворилась в пекло.

Огляд загальної ситуації та настроїв у Збройних силах Росії від InformNapalm.

«Наш паротяг, вперед лети, В комуні лиш зупинка…»

Інформаційні повідомлення російських ЗМІ, які висвітлюють військову тематику, останніми днями рясніють гучними повідомленнями про результати навчань «Кавказ-2016», формування нової армії та дивізій на південно-західному напрямку, зокрема, з’єднання територіальної оборони в Криму, прийняття на озброєння модифікованих та новітніх танків, а також укомплектування військовослужбовцями-контрактниками 125 батальйонних тактичних груп. Водночас у низці відносно незалежних російських видань чимало інформації, що свідчить про зворотне, а саме: проблеми і в оборонному відомстві, і у військово-промисловому комплексі Росії. Міністерство фінансів виступило з ініціативою – скоротити військовий бюджет у найближчі 3 роки на 6 %, щоб зекономити приблизно 190 млрд рублів. Понад це, 5 вересня прем’єр Медведєв підписав постанову про коректування державного оборонного замовлення на поточний 2016 рік. На цьому фоні часто з’являються заяви урядових чиновників та армійських керівників про перенесення термінів постачання озброєння на деякий час. Більш детально про це пише «Вільна преса» та «Військовий огляд»

shoigu

«Реальність — це вам не кіно»

OSINT-група спільноти InformNapalm провела моніторинг інформації обивательського рівня, поширеної самими російськими військовими в групах соціальних мереж та на низці форумів. За результатами аналізу записів, листування і коментарів вимальовується доволі цікава картина, яку узагальнили у цій статті. Підкреслюємо, що основний акцент під час моніторингу робили на вивчення Південного військового округу. Хоч ситуація в інших військових округах ЗС РФ не ліпша, якщо ще не гірша.

На фоні кризи в Росії, у яку вона сама себе загнала власними імперськими амбіціями, рівень життя обивателя дуже впав у порівнянні з ситими нульовими. Багато підприємств та малий бізнес на порозі банкрутства, різко зріс рівень безробіття. Та певна стабільність ще зберігається в силових компонентах держави, зокрема, у збройних силах, де зарплати офіцерів і контрактників гарантують їхній завтрашній день. Хоч з інфляцією рубля служба в армії стає дедалі менш привабливою, та на “цивілці” робити нічого.

Офіцерський склад у російській армії з приходом кризи втратив не так багато. Так, зарплата “отців”-командирів в еквіваленті до долара впала вдвічі, але спритники, що зросли в корумпованому середовищі, знаходять можливості компенсувати ці втрати. У багатьох військових частинах Південного ВО, укомплектованих солдатами-строковиками, в рази зросли побори на «господарські потреби» рот і батальйонів. Ще одним джерелом доходу офіцерів є здирство за заохочення, коли командири всіх рівнів, від взводного до комбата (можливо, навіть і комбрига), за позитивну характеристику, грамоту чи подання на нагороду беруть хабар. У штабних офіцерів є свій «ласий шматок пирога» — у багатьох бригадах, де служать сімейні контрактники, є проблема зі службовим житлом, яку можна залагодити через штаб частини, давши «на лапу» в середньому приблизно 50 тисяч рублів.

На відміну від офіцерів, які знайшли спосіб не постраждати під час кризи, життя контрактників не таке солодке, як колись. Якщо раніше середня зарплата військовослужбовця-контрактника, залежно від звання/посади/вислуги варіювалася в межах  25-35 тисяч рублів з еквівалентом 830-1160 доларів США, то сьогодні вона рівнозначна всього лише 380-530 американським доларам. Звісно, є можливість підзаробити на надбавках, але вони пов’язані з фактором ризику — українськими або сирійськими відрядженнями, на які підписується дедалі менше охочих. За нашими даними, у деяких з’єднаннях Південного ВО були факти масового звільнення контрактників за власним бажанням до виповнення 3-річного терміну служби. Так, наприклад, з 7-ї російської військової бази (в/ч 09332, м. Гудаута, окупована Абхазія, Грузія) після повернення з «ростовсько-українського відрядження» в період з грудня 2014 року до лютого 2015 року звільнилося понад 200 контрактників. Приблизно те саме сталося через рік, коли контракт розірвали приблизно 400 військовослужбовців цієї окупаційної військової бази. Таку ж картину бачимо і в інших з’єднаннях округу. Масові звільнення зафіксовані в дислокованих у Чечні укомплектованих контрактниками 17-й та 18-й мотострілецьких бригадах, які найчастіше залучалися до «українських відряджень».

ukraina

Прагнучи заповнити ці втрати, військові комісаріати та місцеві адміністрації російських регіонів активно включилися в роботу, щоб залучити нові кадри для служби в армії, зокрема, у військові частини Південного ВО, туди процес набору нових контрактників йде безперервно. Якщо раніше відбір контрактників був суворим і до уваги брали і медичний огляд, і фізичний стан, досвід колишньої служби, надійність і под., то тепер на службу беруть всіх охочих, зокрема, звільнених раніше за недотримання контракту та навіть суджених. Основний контингент, що підлягає рекрутингу на контракт у ЗС РФ, це молоді чоловіки у віці 21-25 років, які недавно проходили строкову службу й не знайшли собі місця на “цивілці”. Багато хто з них встиг придбати сім’ю. Єдиною можливістю прогодуватися на фоні кризи та масового безробіття для них стає контракт. На новачків-контрактників у військових частинах чекають сюрпризи. Реальність виявляється куди суворішою ніж те, що їм так красиво змальовували у військкоматах. Це і проблеми з житлом, і відсутність елементарних побутових умов, а також «добровільний» примус до нелегальних відряджень у гарячі точки. Внаслідок цього багато контрактників уже на другому-третьому місяці служби розривають договір та звільняються за статтями про недотримання умов контракту. Ну а ті, хто залишається, з часом дуже шкодують про те, що не розірвали свій контракт раніше.

dosrochnoe-uvalnenie

Що й казати про солдат-строковиків, для багатьох з них один рік служби стає справжнім пеклом. Мало того, що над ними знущаються контрактники, які давно служать, їх ще й оббирають офіцери. На всі «косяки» строковиків встановлено певні штрафні тарифи, а «косяками» вважають всі нестатутні провини — від вживання алкоголю до несанкціонованого користування мобільними телефонами. Крім цього, як сказано вище, з солдатів беруть гроші начебто на господарські потреби підрозділів. Більші афери з грошима проводяться на рівні командирів бригад і штабів армій та округів. Так, наприклад, на 4-й російській військовій базі (в/ч 66431, м. Цхінвалі, окупований регіон Самачабло /т. зв. ПО/ Грузія) під приводом, що новоприбулі солдати не стоять у штаті, їхнє грошове забезпечення в розмірі від одного до трьох місяців просто зникає. А середня зарплата солдат на військових базах становить 11000 рублів (еквівалент 170 доларів). Якщо помножити цю суму на кількість новоприбулих, які приходять в ротаційний період на зміну тим, хто служить давно, то тільки за місяць зникає 11000000 рублів (еквівалент 170 тисяч доларів), і це тільки в одній військовій частині і тільки способом афери з призовниками. Також у військових з’єднаннях Південного ВО часто є факти традиційної радянської дідівщини з усіма її атрибутами, зокрема, мордобоєм, домінуванням деяких земляцтв, здирництвом і под. Високий показник смертності серед солдатів-строковиків. Наприклад, тільки на 4-й окупаційній базі за останні кілька років зафіксована смерть 6 призовників. За офіційною версією, причинами смерті називають нещасні випадки та суїцид.

kalmik

Ще однією проблемою є національне питання. За останні кілька років воно знову нагадало про себе. Наприклад, масова бійка військовослужбовців однієї з мотострілецьких бригад у Чечні у лютому 2016 р. між північнокавказьцями (чеченці, дагестанці, кабардинці) з одного боку та росіянами (чи тими, хто себе до них зараховує).  Російська пропаганда, певна річ, постаралась перенести цей факт до розряду побутової бійки. Але, за нашими даними, командування Південним ВО після жорсткої директиви з Генштабу почало поспіхом позбуватися норовливих контрактників-кавказців, звільняючи їх до кінця контракту і заповнюючи ці вакансії лояльнішими й не менш боєздатними нацменами — тувинцями, бурятами й калмиками.

Примітка: деякі питання міжнаціональних стосунків у військових з’єднаннях Південного ВО викладені в наших ранніх публікаціях: «Етнічний склад окупаційних військ РФ у Криму» за 30 березня 2014 року та «Національні батальйони зі складу Південного ВО, які ведуть бойові дії в Україні» за 29 серпня 2014 року.    

kgy-1

«А король – голий»

З огляду на сказане вище, напрошується висновок, що на фоні пафосних «понтів» та манії величі Кремля реальна ситуація у збройних силах Росії, як і в державі загалом, не така весела, як показує російська пропаганда. Останні дії Росії більше схожі на реакцію загнаного в кут звіра. Бажання відновити колишню військову міць СРСР приведе цю державу до краху. Насправді формування нових дивізій – це не посилення, а радше ослаблення нинішньої бойової моці. За нашими даними, у грудні 2016 року на 58-у армію Південного ВО чекає нова реформа, яка передбачає переформування кількох мотострілецьких бригад, які дислокуються в Чечні, у полки. Тобто, зі скороченням на рівень нижче і подальшим об’єднанням у нову дивізію. А якими були радянські дивізії, всі прекрасно пам’ятають. В основному, це були кадровані з’єднання з великим недоукомплектуванням особового складу, діяльність яких була орієнтована не на бойову підготовку, а на показуху під час проведення численних парадів. У щоденній діяльності всі наявні сили кидалися на забезпечення й підтримання величезної інфраструктури та матеріально-технічної бази цих монстрів-з’єднань, з небезвідомим інститутом прапорщиків-несунів, що забезпечували безтурботне життя командного складу не тільки полкового та дивізійного рівня, а й армійсько-окружного і вище.

Все це схоже на великий блеф Кремля, який, анонсуючи на порожньому місці відродження колишньої військової потуги СРСР, з одного боку, намагається залякати світову спільноту, з другого – гарячково шукає вихід з тупикової ситуації. Гарантуючи тепленькі місця біля годівниці для вірних владі чиновників та військових, Кремль водночас дивиться на «простих смертних» росіян як на витратний матеріал («за ценой нє постоім») для наживи й задоволення «великоросійських» амбіцій. Це не означає, що ми недооцінюємо ворога, але схоже, що «не такий страшний чорт, як його малюють».


Матеріал до публікації підготовлено на основі власного OSINT-розслідування. Автор Іраклій Комахідзе 

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org