Унікальну вітчизняну медичну інформаційну систему випробують у зоні проведення АТО.

1700 переглядів

Уявіть собі наступний сценарій: під час запеклого бою один з бійців отримує поранення. Йому вистачає сил дотягнутись до «розгрузки» і зробити один єдиний рух – смикнути дротяне кільце, що вставлено в невелику чорну коробочку. Потім боєць втрачає свідомість. Але… цей єдиний рух на межі сил вже запустив механізм порятунку солдата, допомога вже в дорозі!

Ця чорна штукенція – персональний рятувальний радіомаяк, який починає видавати в ефір сигнал «SOS» та передавати геодані із розташуванням бійця на полі бою. Ворожі РЕБ чи інші засоби придушення радіосигналу йому не страшні. Отже, в момент спрацювання індивідуального маячка, кодований імпульс надходить на планшет тактичного медика підрозділу, що веде бій. Той, користуючись отриманою інформацією, відшукує бійця і витягує його у так зване «гніздо евакуації», де надає йому першу допомогу. Туди ж вже мчить евакуаційний транспорт, адже інформація про «300»-го синхронно надходить в медпункт батальйону. Дорогою до медпункту батальйону, супроводжуючий медик зчитує інформацію з індивідуальної магнітної карти пораненого солдата. На ній завчасно записано інформацію: паспортні дані, приналежність до підрозділу, непереносимість того чи іншого медичного препарату та особливі відмітки. Санінструктор також вносить в систему та на персональну карту бійця дані про поранення, тиск, температуру тощо. Це ті дані, які зараз заповнюються вручну на бланку «форми 300». І поки солдата транспортуватимуть на медичний пункт батальйону, там вже будуть знати, який спеціаліст потрібен, які інструменти чи препарати слід підготувати негайно. Але й це ще не кінець ланцюжка. Якщо поранення важке, а стан критичний, інформація про пораненого супутниковими каналами передається далі: до медпункту бригади, мобільного військового госпіталю, або ж стаціонарного госпіталю чи районної лікарні, де очікують готові до дій бригади хірургів. Водночас, відповідальний медик координує і створює найкраще плече евакуації: передає маршрут до найближчого мед закладу, передає характеристики і кількість поранених, викликає додатковий медичний транспорт тощо. В той же час, у вищих штабах відповідальні за медицину офіцери-координатори отримують узагальнені статистичні дані про кількість поранених, місця їх зосередження та об’єм наданої допомоги. І усе це відбувається в режимі реального часу, без втрати таких дорогоцінних «платинових хвилин» і «золотої години»! Фантастика скажете ви! Та ні – реальність: саме так працює створена військовими науковцями Наукового центру зв’язку Військового інституту телекомунікацій та інформатизації інформаційна система екстреної евакуації поранених та медичного забезпечення «KaSPer».

чергова серія практичних випробувань цієї унікальної розробки.

На базі одного з мобільних військових госпіталів та однієї з бойових бригад ЗС України, що виконує бойові завдання на лінії зіткнення із противником, було розгорнуто дослідний район. Випробування триватимуть близько двох місяців. Про це повідомив старший робочої групи науковців ВІТІ майор медичної служби Сергій Полторацький.

Робоча група складається з офіцерів-зв’язківців, які відповідатимуть за технічну сторону випробувань. Однак акцент робитиметься саме на медичній складовій. У тестах будуть задіяні бійці підрозділів, медики тактичної ланки, персонал одного з мобільних госпіталів АТО.

– До цього ми проводили польові випробування на одному з військових полігонів ЗС України, – розповідає майор медслужби Сергій Полторацький. – Однак, був задіяний завчасно навчений для роботи із системою персонал. Цього разу завдання складніше – ми повинні підготувати до роботи та навчити використанню системи людей з військ, які до цього не мали справи з подібними програмами. Гадаю нам це вдасться, адже програмний інтерфейс розроблений із урахуванням інтуїтивного розуміння команд та позначок. То ж для вивчення і опанування часу багато не знадобиться навіть тим, хто не «товаришує» з новітніми технологіями.

Один з учасників робочої групи науковців, підполковник Микола Мосесов розповів, що інтерес до української розробки вже виявили військові вчені зі США. Справа в тім, що у армії сполучених штатів така система прийнята на озброєння і працює. Однак, лише в ланці від бригади і вище. Власне, ця система і послужила, так би мовити, моделлю для створення вітчизняної розробки. Американці, тестуючи свою медичну інформаційну систему під час бойових дій у Іраку, зіштовхнулись із проблемою запізнення інформації під час проходження даних через супутник. Українці цю проблему вирішили, застосувавши певні інноваційні рішення у сфері телекомунікації.

– Якщо у бійця буде відсутній штатний радіомаяк, він зможе використати замість нього звичайну рацію «Моторолу», яка прийнята зараз у нас на озброєнні. До того ж, ми подбали про те, щоби усі дані, які вводяться через систему були захищені від перехоплення противником, чи від придушення засобами РЕБ ворога, – говорять розробники.

Якщо випробування будуть успішними і ця система буде прийнята на озброєння у нашому війську, це буде значний прорив у сфері військової медицини. До того ж, науковці ВІТІ кажуть, що вони паралельно працюють над ще одним проектом: приладом, який би в режимі реального часу контролював усі життєві показники бійця: частоту пульсу, кров’яний тиск, температуру тіла тощо. В перспективі, в процесі створення єдиного бойового комплекту піхотинця цей медичний датчик стане його складовою частиною. І це не фантастика, а справа найближчих років.

«KaSPer» замінить заборонені «мобілки» і виключить дублювання інформації

Одним з об’єктів, де розгорнуто «KaSPer» для випробування, є військовий мобільний госпіталь на Донецькому напрямку АТО. Минуло не багато часу від початку дослідних робіт, але військові медики вже відчули різницю і охоче діляться первинними враженнями.

Начальник військового мобільного госпіталю підполковник медичної служби Павло Пилипенко:

– За час розгортання і початку робіт ми встигли оцінили переваги цієї системи. У декількох словах – програма дає нам змогу якнайшвидше побачити локацію, де трапилось поранення чи травмування військовослужбовця. Потім здійснювати моніторинг доставки постраждалого на найближчий медичний пункт підрозділу і вже з нього до найближчого лікувального закладу, де буде надана кваліфікована медична допомога. Ми в режимі реального часу бачимо, як їде евакуаційна машина, скільки в ній поранених людей і якої саме вони потребують допомоги. Відповідно, поки вони в дорозі ми вже знаємо до чого нам готуватись, як лікарям, які будуть надавати допомогу.

Зараз проблеми доставки пацієнтів у госпіталь полягають в тому, що ми не бачимо на якому шляху евакуації знаходиться машина і не можемо моніторити стан поранених в ній. От, не так давно, в практиці був випадок групової евакуації (бійці отримали травми не пов’язані із бойовою роботою) Втім, потрібно було миттєво діяти як лікарям: знати який діагнози, знати які засоби є для того щоби їх миттєво доставити в госпіталь. Це все у нас на первинній ланці, як кажуть, трішки «застрягло». Насамперед в плані стійкого зв’язку і передачі даних: часто відсутня можливість користуватись мобільним зв’язком, бо це заборонено командуванням. В таких випадках люди невчасно повідомляють що трапилось, коли і яка надана допомога. При використанні цієї системи все буде відбуватися в онлайн режимі. Навчений диспетчер відразу буде заповнювати медичну форму «100» або «300» і ця інформація відразу буде надходити у вищі ланки медичного управління. Це буде економити час: ті самі «платинові хвилини» і «золоту годину» які для лікарів усіх ланок є надважливими!

Оператор медичної частини військового мобільного госпіталю солдат військової служби за контрактом Марія Петрова:

Жінка-медик безпосередньо залучена до тестування програмного забезпечення. З її слів, система «KaSPer» дуже спростить роботу медичному персоналу польових госпіталів.

– Зараз паперова робота займає левову частку робочого часу, – говорить вона. – Це виглядає приблизно так: ми заповнюємо паперовий варіант документації на кожного хворого в приймально-сортувальному відділенні, потім перефотографовуємо його, та на іншому комп’ютері переводимо в електронний вигляд. Після цього інформація збивається в звіти і відправляється далі по керівних медичних інстанціях. Як правило, це займає весь день. І процес триває безперервно! А ця програма дозволяє узагальнити цю інформацію настільки, що прибираються фактично усі ланки цього довжелезного ланцюга паперотворення. Паперова робота прибирається, дублювання інформації прибираються і звіти також прибираються, тому що будь яка керівна ланка, будь який начмед, отримують цю інформацію синхронно. Медичний посадовець в бригаді, госпіталі чи штабі сектору може «онлайн» зайти і переглянути поточну ситуацію. Сам вигляд програми – елементарний. Я перший раз коли її активувала, то «KaSPer» нагадав мені комп’ютерну гру. Насамперед побачила дуже просту формулу заповнення даних: там усього 9 пунктів. Інформація вноситься легко, адже медичні кодування стандартні. Головне – там не потрібне навіть глибокого знання комп’ютерної техніки. Тобто пересічний «юзер ПК» впорається після нетривалого інструктажу. Це легше, ніж заповнення форм в «Exel office», що ми робимо зараз.

Автор та фото: Володимир Скоростецький