Діти-сироти Донбасу навчаються бути українцями

709 переглядів

Майже 25 років Україна є незалежною, проте ніхто за цей час не намагався грамотно українізувати Донбас, повернути йому українську культуру. Там маленький відсоток українських каналів, газет та книжок, україномовної церкви. Ми звикли вважати жителів Донбасу грубими та недалекими.

Проте саме зараз під час збройного конфлікт розуміємо, що там живуть українські діти, які потребують нашої уваги, нашого вміння навчити їх любити власну країну та мати власну віру.

Згідно даних Департаменту з питань захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України, на території проведення антитерористичної операції на даний час залишається 6 тисяч дітей-сиріт (круглі сироти (близько 20% від загальної кількості) та діти позбавлені батьківського піклування).

14045624_1148016438607127_8257244760652189849_n
Переважна більшість цих дітей перебуває під опікою найближчих родичів, тоді як в інтернатних закладах лишається менше тисячі дітей-сиріт.

25 вихованців притулків Донбасу, а саме: Лиману, Добропілля та Слав’янську поклали початок виховній реабілітаційно-оздоровчій програми для дітей-сиріт зони АТО, яку організувало волонтерське об’єднання «Твій шлях». Серед мальовничої природи Прикарпаття і з допомогою вихователів, волонтерів, фахівців діти не лише отримають чудовий відпочинок, забудуть про жахи війни, але і покращать знання української мови та української культури. Окрім відпочинку та психологічної реабілітації діти отримають комплексну програму з патріотичного виховання, що дозволить їм по-новому бачити країну, у якій вони живуть, отримати самоідентифікацію, як українців.

14079939_1148016348607136_3843718569305484951_nПо дорозі до Яремче, де має пройти її основна частина, дітки відвідали Київ. Тут, у столиці України, вони пройшлися вулицею Інститутська, відвідавши по дорозі Жовтневий Палац; спустились на Майдан Алеєю Героїв Небесної Сотні. Вони послухали розповідь про криваві події, що розгорнулися тут під час Революції Гідності від безпосередніх учасників тих подій. Послухали розповідь про загиблих Героїв, про спробу прориву оточення 20-го лютого 2014 року, про самопожертву і відвагу. Про палаючий кілька днів Будинок Профспілок і палаючі барикади. На Грушевського дітки послухали про початок активних дій під час Революції Гідності – про похід Самооборони Майдану і Правого Сектору з купою інших людей на Грушевського. Про загибель Сергія Нігояна і Жизнєвського, про перших загиблих Героїв. Про палючі автобуси і палючі шини, про скажені морози. Про мужність і стійкість. Вони віддали шану Героям біля пам’ятної дошки на Грушевського, поклонилися 20-річному Сергію, який став символом без вороття…

1-087Музей Київської Фортеці гостинно відкрив свої двері діткам. Вони побачили територію з кріпосними мурами, гарматами та навіть експонати війни теперішньої; почули історію музею та Києва загалом. Дітки пограли у цікавий квест. Подякувавши музею за гостину, а Двум Гусям за смачний обід дітки відправились до Аквапарку в Дрім Тауні. Що таке аквапарк для тих дітей, які у своїй значній масі навіть басейну ніколи не бачили, мабуть пояснювати непотрібно. Дітки потрапили в справжній рай! Непередаваємі емоції, захват – це те, що формує їхні спогади, які залишаться з ними надовго. А ще діти у перерві поїли смачну піцу!.. Тому велика подяка Аквапарку, що запросив до себе цих діточок!

14111706_1148649671877137_818533446_nЗмучені, але щасливі діти поїхали до Прикарпаття. Київ залишиться для них дуже приємним спогадом. Ці спогади мабуть не були такими приємними, якщо б не допомога небайдужих. Без неї не змогло бути ні київського свята, не взагалі всієї цієї двотижневої програми. Тому варто подякуваати ДП «Спецтехноекспорт» за допомогу та підтримку даного проекту, подякувати просто небайдужим людям – всім тим, хто допоміг перетворювати мрії на реальність!

День Незалежності України дітки відсвяткували вже на Франківщині. У столиці області – місті Івано-Франківськ – вони відвідали музей Героїв Небесної Сотні, де почули історію про народну боротьбу за краще майбутнє, за протидію неправді і злу; про Героїв, які віддали своє життя за це.

У Калуші, окрім участі в загальній святковій програмі, дітки також відвідали музей Степана Бандери. Його життєвий шлях, шлях його боротьби, боротьби тисяч українців за волю – стало для дітей новим відкриттям, новим пізнанням. Діти також відвідали виставку українського вбрання. І тому не дивно, що багато хто з хлопців захотіли собі після цього українські футболки, а дівчатка собі віночки, плести яких їх навчили після виставки. Сприяння міського голови та небайдужих громадян зробило цей день незабутнім для дітей.

Калушанин Іван Качмар, який приклав чимало зусиль, щоб діти поринули у свято Незалежності, пропустивши його через власне серце, зауважив: «Діти Сходу своїм прикладом показують, що роблять все для того, щоб стати справжніми синами та доньками України, і, дивлячись на них, починаєш вірити, що той регіон не є втраченим для нашої країни».

Україна відкривається для цих дітей по-новому. Відкриває свою красу, свою силу і незламність. Відкриває своїх героїв. І діти приймають це у своє серце, свій розум.

Може для когось з наших обивателів це стане розривом шаблонів? Бо є такі, xто називав дітей з цього регіону фактично мотлохом з якого нічого путнього вийти не може, що вони втрачені для України.

Так, можливо ці діти ще не стали у своїй масі повноцінними патріотами України, але вони роблять перші кроки в цьому напрямку — не все буває в одну мить. І саме такі програми їм допомагають в цьому. Закрити очі і поставити хрест – так просто, а ось зробити щось – зовсім інша річ. Діти не винні, що вони народилися там, що опинилися в тому оточенні, в тих умовах. І саме наша з вами завдання – показати їм новий світ, нову справжню Україну. Україну, яка починається з кожного з нас.