Відкриття пам`ятної дошки загиблому Герою «Небесної Сотні» — Віталію Васільцову. Родини загиблих Героїв «Небесної Сотні» запрошують прийти та вшанувати пам`ять.

2 048 переглядів

Родини загиблих Героїв «Небесної Сотні» запрошують прийти на відкриття пам`ятної дошки та вшанувати пам`ять загиблого Героя Майдану — Віталія  Васільцова.

Пам`ятну дошку буде встановлено на фасаді будівлі головного управління МВС України в місті Києві  на вулиці Великій Житомирській, навпроти готелю «InterContinental», де 18 лютого 2014 року Віталій Васільцов отримав смертельне поранення з вогнепальної зброї. 

Вшанування пам`яті та встановлення пам`ятної дошки відбудеться 18.02.2016 о 11.00год.

IMG_6659-2Віталій був активним учасником Революції «Гідності», та віддав своє життя за майбутнє України.

Дружина Віталія розповідає деякі подробиці життя чоловіка та страшні події того дня та:

«Віталій  Васільцов  любив  землю  і рослини, а найдужче своїх дівчат: дружину Наталю і двох донечок — Іванку і Даринку. Але куля на вулиці Великій Житомирській відрядила його до «Небесної сотні». І дівчата лишилися самі.

18  лютого  він  поїхав  на  Майдан рано, діти ще спали. День був важкий: друзі  розповіли  дружині,  що  Віталій мало не потрапив до рук тітушок. Згодом Беркут розбив скло в його машині та пробив колесо, але він зміг вирватися.

«Я  бачила  по  телевізору,  що  там робиться,  намагалася  не  набридати йому дзвінками, — згадує дружина. — Зрештою  подзвонила.  Спитала,  чи справді там такий жах, як показують? Він відповів, що ще гірше. Я ще спитала, чи він додому збирається. Сказав, що ні».

Фото 1 603Віталій  з  групою  товаришів  пішов до Михайлівського монастиря, де збиралися  тітушки.  «Вони  їх  відігнали  і просто стояли на вулиці, але тут почалася стрілянина, і одна з куль влучила у Віталія, це було близько 11­ї вечора. Через  півгодини  його  не  стало»,  — розповідає  дружина  героя  Небесної сотні. Цієї зими в її волоссі пробилася перша сивина.

Випадково  записане  відео  поранення  Віталія  обійшло  українські медіа. Ось як про це написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook Андрій Перебийніс, друг і бізнес­партнер Віталія,  який  у  той  момент  був  поруч: «Повз  мене  прошелестіли  кулі  чергою,  з  автомата  Калашнікова,  Віталік  почав  розвертатися,  і  в  цю  мить був зроблений постріл з іншого виду зброї.  По  звуку  це  явно  чутно.  Після  ознайомлення  з  відео  більшість експертів­криміналістів  підтвердили  сотні  припущень  і  коментарів  на youtube  про  те,  що  постріл  був  зроблений з будівлі главку Міністерства Внутрішніх Справ, 2—4­й поверх [розташована  поруч  із  Михайлівською площею]».  Втім,  офіційного  підтвердження  цієї  інформації  від  слідства родичі не мають.

Куля  влучила  Віталієві  в  спину  і пройшла  наскрізь  через  живіт.  Він одразу  втратив  свідомість.  «Його  повезли в лікарню, але лікар сказав, що він не виживе. Серце ще билося, а мозок  вже  відключився»,  —  говорить Наталя.

Друзі повідомили про загибель молодшому  братові  Віталія.  Наталі  подзвонила  мати  чоловіка.  «Готуйся  до найгіршого»,  —  сказала  вона.  Героя Небесної  сотні  поховали  у  Жорнівці. В останню путь він ішов у білій з червоним вишиванці.

Віталій  Васільцов  був  патріотом  і успішним ландшафтним дизайнером. Планував  створити  у  Жорнівці  дендропарк.  На  Майдан  прийшов  після побиття студентів 30 листопада. Їздив з  друзями,  лишався  чергувати  вночі, кілька  разів  під  час  затишшя  приводив туди старшу доньку — семирічну Іванку, яка зараз дуже сумує за татом. Молодшій, Дарині, півтора року. Вона ще не усвідомлює, що тата немає, і шукає його усюди.

Віталій і до 18 лютого брав участь у зіткненнях з Беркутом. Його єдиним захистом була будівельна каска. Одного разу гумова куля влучила йому прямо в серце. «Коли чоловік приніс її додому, я сказала: «А якби ж це справжня була?!» А він спокійно: «То було б усе». Це було наче попередження, — згадує Наталя.  —  Він  був  дуже  розумним  і спортивним, в армії служив у спецназі, я вірила, що він зможе знайти вихід з будь­якої ситуації. Звісно, я боялася за нього, просила не лізти в саме пекло, але як я могла його стримувати, яке я мала на це право в такий час?

Він говорив: «Хто, як не я?»

Фото 1 804

Вічна пам`ть загиблим Героям України!

Громадська Організація «Родина Героїв Небесної Сотні» — організація родин загиблих Героїв «Небесної Сотні»

Підписуйтесь на нашу сторінку на facebook!

Долучайтесь до нашої спільноти на facebook!

Трайдент — реальні новини України!

Дякуємо за розповсюдження інформації!