«Канонічекоє» фіаско

Інформаційні ресурси УПЦ продовжують зомбувати українців

» Read more

В Україні прийняли Закон щодо виробництва, обігу та маркування органічної продукції

Верховна Рада України прийняла Закон України № 5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». » Read more

Андрей Парубий рассказал в суде, о чем договаривался с сепаратистами

О захвате в Луганске в 2014 году здания СБУ и о переговорах с сепаратистами рассказал Председатель Верховной Рады Андрей Парубий. » Read more

Турчинов анонсировал создание в Украине резервной полумиллионной армии

На сегодняшний день в Украине на базе терробороны в каждом городе создают резервную армию, которая позволит создать дополнительно полумиллионное войско для защиты от масштабного военного нападения агрессора. » Read more

КОРПОРАТИЗАЦІЯ ДП АНТОНОВ. УКРОБОРОНПРОМ ГОТУЄТЬСЯ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ

Чи потрібно приватизувати підприємства ВПК?

В 2016 році RAND опублікував звіт “Security Sector Reforms in Ukraine” (“Реформа безпекового сектору в Україні”), розроблений на замовлення Адміністрації Президента, та який коштував 1,3 млн доларів. Одна з частин звіту містить рекомендації для реформування Укроборонпрому. В звіті рекомендовано, що «тільки після ретельного огляду необхідно приймати рішення, чи слід приватизувати, ліквідувати чи зберігати в державній власності підприємства, що контролюються державою. У рамках цього огляду українському уряду потрібно буде вирішити, чи може така консолідована компанія, як Укроборонпром, здійснювати належне управління підприємствами, які залишаються під державним контролем, чи ці компанії будуть більш ефективними, якщо вони будуть самостійно керувати своїми справами.»

Підготовка до приватизації підприємств літакобудування

У червні 2017 року відповідно до доручення Уряду Укроборонпром розробив та надіслав на розгляд в КМУ проект закону по корпоратизації ДП Антонов (ПЗУ «Про особливості утворення ПАТ «АНТОНОВ»»).  Результатами реалізації цього акту мали б стати: запровадження корпоративної моделі управління об’єктами державної власності в ВПК (при цьому йде посилання на впровадження корпоративних стандартів ОЕСР), підвищення інвестиційної привабливості, підвищення ефективності функціонування та конкурентоспроможності, створення умов для залучення інвесторів та інш. Також проект закону передбачає внесення змін в ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» задля  забезпечення ефективного управління концерном Укроборонпром корпоративними правами держави в статутних капіталах господарських об’єктів, що провадять діяльність в ВПК.

На початку 2018 р., після довгого гуляння законопроекту коридорами Кабміну, первинне завдання було скасоване та змінено на нове – Укроборонпрому необхідно було розробити проект закону для корпоратизації підприємств літакобудівної промисловості державної форми власності з метою підготовки їх до приватизації.

Так з’явився «новий» законопроект (ПЗУ “Про особливості перетворення державного унітарного комерційного підприємства літакобудівної промисловості в акціонерне товариство») – вірніше абсолютна копія першого ПЗУ про корпоратизацію ДП Антонов. Але він вже стосується не ДП Антонов, а всіх підприємств ВПК державної форми власності, що займаються літакобудуванням.

Зауваження до законопроекту

Проект закону містить ряд проблематичних положень, які можуть привести до корупційних проявів та нанести шкоду інтересам держави:

пропонується включити 100% акцій підприємств в статутний капітал Укроборонпрому. Таким чином, відбудеться поглинання не тільки Антонова, а й всіх підприємств літакобудування, внаслідок якого Укроборонпром, будучи де-юре Концерном (об’єднанням), де-факто стане ХОЛДИНГОМ, не зважаючи на те, що для створення державних холдингів існує зовсім інший порядок та інше законодавство, зокрема, Закон України «Про холдингові компанії» (ЦЕЙ Закон передбачає, що створити холдинг такого рівня, як хоче Укроборонпром, можна тільки рішенням КМУ!). Виходить, що таке утворення, яке поглине інші підприємства за наслідками їх корпоратизації (а як відомо, Уряд планує зробити цей процес широкомасштабним) буде створено в обхід спеціального передбаченого для цього Закону;

крім того, важко буде реформувати або реструктурувати таке утворення, адже у такому випадку воно буде одночасно єдиним найбільшим в Україні  розробником  та виробником авіаційної продукції державної форми власності. Можна забути про зареєстровані у світі українські бренди «Антонов», «Івченко-Прогрес» тощо;

при цьому вірогідно, що весь прибуток ДП Антонов або дивіденди від його діяльності, так як і інших корпоратизованих підприємств ВПК, будуть належати Концерну;

встановлюється особливість утворення в підприємствах ВПК наглядових рад, і ця особливість  – лише 1 незалежний член: “Персональний склад наглядової ради господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, частка держави або Концерну в статутному капіталі якого становить більше 50%, обов’язково має включати одного незалежного члена.” Не зрозуміло, як це співвідноситься з стандартами корпоративного управління ОЕСР, які зібрався впроваджувати Укроборонпром. Ми повинні запровадити практику створення наглядових рад, де більшість будуть складати саме незалежні члени;

ст. 10 законопроекту передбачає можливість випуску додаткової емісії акцій ПАТ АНТОНОВ та її продаж. Але ця новація Укроборонпрому є, щонайменше, сумнівною, адже не відповідає процесу приватизації, встановленому українським законодавством. Такий підхід можна розцінити як спробу тіньового роздержавлення державної власності.

Результат приватизації – це розвиток підприємств, а не отримання коштів до державного бюджету через  продаж держвласності.

При зазначених вище недоліках, в законопроекті відсутні наступні важливі положення:

І. Потрібно встановити суворі запобіжники щодо процесу корпоратизації:

розробити та затвердити плани розвитку (бізнес-плани) підприємства – тобто необхідні обґрунтування позитивних наслідків корпоратизації: перспективи фінансування,  надходження до бюджету за результатами фінансування, новостворені робочі місця і т.д.

врегулювати питання збереження майна, в тому числі непрофільних активів підприємства (наприклад – майно ДП Антонов в Конча-Заспі, а взагалі таких об’єктів бл. 15), під час проведення корпоратизації. Необхідно заборонити вилучення або ліквідацію структурних та відокремлених структурних підрозділів, а також об’єктів соціальна-побутового призначення. Всі існуючі активи повинні потрапити в масу статутного капіталу, і колектив ДП не повинен їх втратити;

виключити можливість скорочення працівників в процесі корпоратизації.

ІІ. Потрібно встановити суворі запобіжники щодо самої приватизації:

заборона на перепрофілювання підприємства;

обов’язок покупця здійснити інвестування в модернізацію основних фондів, виробничої бази, в програми розвитку і т.д..

Кому потрібна реформа?

По-перше, хто в Уряді контролює процес корпоратизації підприємств ВПК, та чому вже рік розглядається проект з проблематичним наповненням?

По-друге, як таке наповнення законопроекту співвідноситься з заявами про реформування та впровадження стандартів ОЕСР?

По-третє, чи варто утворювати таку структуру в ВПК, як гібрид державного господарського об’єднання у формі концерну та державного холдингу з поглинанням інших підприємств ВПК?

Нагадую, що вже сім місяців (з листопада 2017) Укроборонпром закуповує через систему Prozorro послуги, пов’язані зі стратегічним розвитком та реформуванням Концерну. А недавно в умови тендеру були внесені доповнення – оцінка корпоративного управління та проведення аудиту.

Залишається незрозумілим – чи хоче Укроборонпром реформуватись?

(Допис опубліковано 05.06.2018 на порталі Liga.net)

Слідча комісія розслідує факти розкрадання ЗСУ та підриву обороноздатності держави у 2004–2017рр.

Верховна Рада України утворила Тимчасову слідчу комісію для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

Відповідну постанову № 8434 підтримали 184 депутати, голосування відбулося 7 червня, наступного дня її підписав Голова Верховної Ради.

Метою комісії є перевірка відомостей про нецільове використання коштів, спрямованих на фінансування Збройних Сил України, незаконний продаж військового майна протягом 2004 — 2017 років з метою підтвердження або спростування зазначених фактів.

Основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначені:

  • проведення перевірки законності та обґрунтованості переведення військового майна, зокрема техніки, озброєння та боєприпасів, в статус надлишкового військового майна протягом 2004 — 2017 років;
  • проведення перевірки відомостей щодо обґрунтованості вартості відчуження військового майна, зокрема техніки, озброєння та боєприпасів, надлишкового військового майна та інших об’єктів права власності Міністерства оборони та/або Збройних Сил України протягом 2004 — 2017 років;
  • проведення перевірки відомостей щодо обґрунтованості розміру компенсації вартості земельних ділянок, які належали на праві власності МОУ та/або ЗСУ та були відчужені та/або передані під забудову в рамках реалізації інвестиційних проектів, програм протягом 2004 — 2017 років;
  • проведення перевірки цільового використання коштів, спрямованих на фінансування МОУ, ЗСУ протягом 2004 — 2017 років, зокрема в частині виконання програм підвищення обороноздатності і безпеки держави та програм розвитку ЗС України;
  • встановлення та збір інформації стосовно кола осіб та/або підприємств, установ, організацій та їх посадових осіб, залучених до здійснення діяльності, яка пов’язана із колом питань, для підготовки та попереднього розгляду яких утворено Тимчасову слідчу комісію;
  • ініціювання питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством України.

Комісія складається з 12 осіб, головою обрано народного депутата Івана Вінника (БПП), заступником — народного депутата Дмитра Лінька (РП Олега Ляшка), також до складу комісії обрані народні депутати:

  • Олександр Бригинець (БПП)
  • Тетяна Ричкова (БПП)
  • Юрій Береза (Народний фронт)
  • Андрій Тетерук (Народний фронт)
  • Тарас Пастух (Самопоміч)
  • Іван Крулько (Батьківщина)
  • Юрій Мірошниченко (Опозиційний блок)
  • Володимир Зубик (Відродження)
  • Ігор Молоток (Воля народу)
  • Павло Кишкар (від позафракційних)

Термін діяльності комісії та термін подання звіту про виконану роботу на розгляд Верховної Ради України — шість місяців з дня її утворення.

ukrmilitary.com

УКРАЇНА ОБГОВОРИЛА З США ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИРОБНИЦТВА РАКЕТ-НОСІЇВ В УКРАЇНІ НЕДЕРЖАВНИМИ КОМПАНІЯМИ

З ініціативи Дніпровського космічного кластеру, юридичної фірми DLA Piper Ukraine та The Potomac Foundation в Американській торговельній палаті в Україні відбувся круглий стіл з реформування нормативно-правового регулювання оборонно-промислового та аерокосмічного комплексу держави.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Дніпровський космічний кластер, передає Національний промисловий портал.

 

На круглому столі були присутні серед інших представники Посольства США в Україні, профільних комітетів Верховної Ради України, Державного космічного агентства України, Укроборонпрому, ДП Антонов, Ukrainian Freedom Fund та інших організацій державного та приватного сектору.

 

На секції, присвяченій нормативно-правовому забезпеченню інноваціійного розвитку космічної галузі в Україні, модерованій Русланом Коржом, членом Ради Інновацій при КМУ, виступили Юрій Забіяка, CEO компанії Firefly, Євген Рокитський, Голова Правління Дніпровського космічного кластеру, та Денис Гурак, Senior Fellow, The Potomac Foundation.

 

Конструктивна дискусія точилася навколо питань:

 

ліцензування діяльності з виробництва ракет-носіїв в Україні недержавними компаніями;
доступу до інфраструктури державних компаній, зокрема з метою проведення випробувань ракет-носіїв;
регулювання зовнішньоекономічної діяльності виробників космічних обєктів, а також вдосконалення правової бази міжнародного співробітництва.

Враховуючи високий рівень проробки пропозицій із вдосконалення нормативно-правової бази та продемонстровану готовність до конструктивного діалогу представників як профільних органів державної влади, так і учасників ринку та їх об’єднань, було вирішено ініціювати створення робочої групи для напрацювання пропозицій з розвитку української космічної промисловості.

 

Пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази будуть направлені до Кабміну протягом місяця.

Учасники круглого столу також розраховують і на співпрацю із законотворцями, зокрема, з профільними комітетами та депутатськими об’єднаннями ВРУ.

Источник

1 2 3 19