ХТО КОНТРОЛЮЄ ДЕРЖОБОРОНЗАМОВЛЕННЯ (ДОЗ)?

Станом на сьогодні у сфері контролю за використанням державних коштів на потреби оборони склалась невизначена ситуація. В першу чергу це стосується контролю за процесом планування та формування держоборонзамовлення (ДОЗ), та витрачанням цих коштів. ДОЗ на сьогодні є головним механізмом забезпечення військ новою технікою та озброєнням (ОВТ).

Відповідно до ст.35 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 р. N 464 «Питання державного оборонного замовлення», «контроль за виконанням оборонного  замовлення  здійснюють державні  замовники,  уповноважений  орган (Мінекономрозвитку)  та  Мінфін  у межах їх повноважень».

 

При цьому в Мінекономрозвитку, який виконує функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, за цю сферу відповідають 7 держслужбовців.

Тобто, для координації всіх 16 замовників з ДОЗ (це всі силові міністерства та відомства країни, що закуповують ОВТ для потреб безпеки та оборони) та здійснення контролю за його виконанням МЕРТ має у своєму розпорядженні лише 7 фахівців. Нагадаю, що в 2018 році обсяг фінансування ДОЗ складає близько 21,3 мільярдів гривень державних коштів, та ще додатково такий же приблизно обсяг фінансування під державні гарантії.

А відповідно до ст.3 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» МЕРТ координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення   оборонного   замовлення   та   виконання   державних  контрактів.

Доречно зазначити, що така сама кількість осіб в МЕРТ забезпечує виконання функції щодо координації заходів у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.

 

Така сама ситуація щодо кадрового забезпечення склалась і в Міністерстві фінансів, але там ще менше фахівців, відповідальних за ДОЗ (при цьому в положенні про Міністерство фінансів взагалі не йдеться про функції у сфері безпеки та  оборони).

Спроба навантажити РНБО координуючими функціями в ВПК та ДОЗ не забезпечується ні структурою, ні достатньою кількістю фахівців.

Парламентський контроль в Україні на сьогодні не працює.

Контроль за використанням державних коштів з боку Державної Рахункової Палати та Держаудитслужби має лише вибірковий характер, та не є завжди якісним.

При цьому, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «контроль  за  якістю  продукції,  робіт  і  послуг на всіх етапах  розроблення,  виробництва,  модернізації,  утилізації   та ремонту,  за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються  державними замовниками», що нівелює самі принципи здійснення контролю.

 

За словами експертів, за 2017 рік в затверджені основні показники оборонного  замовлення вносились десятки змін, частина з яких представлялась на засіданні КМУ самостійно замовниками, а не Мінекономрозвитку.  При цьому існуюча система дозволяє практику, коли МЕРТ та Мінфін ознайомлюються лише з частиною документів, що розглядаються під час внесення змін у Постанову КМУ «Про основні показники державного оборонного замовлення».

 

В теперішніх умовах держава повинна забезпечити для замовників та виконавців  супровід виконання оборонних держконтрактів по ДОЗ та здійснювати постійний моніторинг за витратами в рамках ДОЗ та фінансування ВПК.

Тому залишається питання – хто ж реально контролює всі витрати на озброєння та військову техніку?

Автор: Plakhuta Viktor

ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КИТАЄМ В НОВИХ УМОВАХ

Військово-технічне співробітицтво з Китаєм може бути використане для посилення боєздатності Збройних сил України. Про це розповів керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта під час круглого столу «Новий Шовковий шлях: потенціал для України», організованого Українським інститутом майбутнього.

 

ВТС: економіка, політика та оборона

 

Він відзначив, що військово-технічне співробітництво складається з двох дуже важливих складових: економічної та політичної. «Якщо говорити про економіку, то ВТС приносить істотні доходи в державний бюджет. Наприклад, за оцінками Стокгольмського інституту досліджень проблем миру SIPRI за останні останні п’ять років Україна зайняла 11 місце в списку експортерів військової техніки, при цьому 20% припадає на Китай ($485 млн). Крім того, ОПК активізує високотехнологічне виробництво, стимулює розвиток інших галузей та напрямів, в тому числі і науки», — сказав Пойта.

 

Говорячи про політичну складову, експерт ЦДАКР нагадав, що Україна підписала з Китаєм низку договорів, які встановлюють стратегічний рівень партнерства. «Такий статус передбачає не тільки торгівлю сировиною (що переважно ми маємо на даний момент), але і співпрацю в таких сферах, як інфраструктура, енергетика, космічна галузь, авіабудівництво, створення спільних підприємств і т.д. І якраз тут дуже багато роботи, адже на даний момент спільних українсько-китайських підприємств немає, а ознак можливої активізації теж не спостерігається», — відмітив він.

 

Експерт підкреслив, що зараз з’явився новий аспект ВТС, який раніше практично не враховувався, — це безпека. «На даний момент ВТС, крім економічних та політичних ефектів, має працювати і на українську оборону. Це пов’язано в першу чергу з війною з Російською Федерацією, і Україна вже зараз активно працює над модернізацією своєї армії та придбанням нових технологій», — пояснив аналітик.

 

На його думку, китайський оборонно-промисловий комплекс може дати Україні потрібні технології: в першу чергу для військово-повітряних та військово-морських сил. Він підкреслив, що помилково думати, що російський фактор буде перешкоджати активізації ВТС України з Китаєм через занепокоєння Пекіна зруйнувати відносини з Москвою. «Під час останнього відвідування 5-ї міжнародної виставки озброєння та військово-технічного майна «KADEX-2018» я спілкувався з керівництвом китайських компаній. Іх відповідь: Китай — самодостатня держава, і у разі української ініціативи у тій чи іншій ситуації (спільне виробництво або передача технологій) — Китай піде на зустріч, і буде розвивати співпрацю з Україною», — сказав Пойта.

 

180614 kadex

 

Також він зазначив, що на даний момент ВТС з Китаєм проходить дуже активно, особливо в таких сферах, як озброєння для ВМС, бронетанкова техніка та ін., але інформація про більшість таких проектів не потрапляє у ЗМІ, так як ВТС — дуже чутливий напрямок.

 

Як поглиблювати ВТС з Китаєм

 

Серед перспективних напрямків, які слід розвивати, Пойта відзначив співробітництво у галузі створення бойових літаків і морських швидкісних плавучих платформ. «У сфері створення бойової авіації Україна має істотню прогалину, і самостійно розробити і виготовити літак — не може. Однак, тут ми вже маємо дуже хороший досвід співпраці з Китаєм – раніше був створений китайський навчально-бойовий літак Hongdu L-15, який обладнаний українськими двигунами АИ-222-25Ф виробництва «Мотор Січ». Крім уже існуючих контрактів на постачання двигунів, у 2015 році також проходили переговори про виробництво літака на Одеському авіаційному заводі «Одесавіаремсервіс», але переговори про спільне підприємство поки зупинилися. При цьому, ринок дуже великий – Украина потребує від 60 до 120 бойових літаків.

 

180614 vts

 

Він зазначив, що другим перспективним напрямом є співробітництво у сфері створення морських швидкісних плавучих платформ для так званого «москітного флоту». «Зараз ми спостерігаємо неможливість побудови національного українського корвету проекту 58250 через його високу вартість (приблизно 32 млрд. грн на будівництво чотирьох кораблів) і великих термінів (Державна цільова оборонна програма була продовжена до 2028 року).  Весь український оборонний бюджет повинен працювати на цей проект. Разом з тим, перспективним є створення «москітного флоту» — серії з багатофункціональних малих ракетних кораблів типу «Лань», які могли б забезпечити безпеку України з моря. У цьому ключі, ми спостерігаємо, що Росія перекидає ракетні катери з Каспійської флотилії в Чорне море (за останній місяць — три бронекатери). Крім того, через провал російської Державної програми з озброєння 2020 року, Росія переорієнтується на малі ракетні кораблі типу «Каракурт», частина з яких призначена для Чорноморського флоту. Наслідки ми бачимо вже зараз: порушення Росією міжнародного морського права, зупинка та арешт українських торгових суден, загроза силою», — сказав Пойта.

 

Він додав, що через таку ситуацію і потрібно співпрацювати з Китаєм, і вести переговори для придбання або спільної побудови малих швидкохідних морських платформ, на основі яких можна забезпечити питання своєї безпеки.

 

Експерт зазначив, що реалізація таких проектів може бути здійснена за допомогою діалогу на найвищому державному рівні. Як приклад, він навів китайсько-білоруське співробітництво: «Практично кожен місяць до Мінська приїжджають вищі державні чиновники з Китаю, створюються спільні підприємства, реалізована ракетна програма «Полонез» і т.д.».

 

«Через істотні зміни внутрішньо та зовнішньополітичних умов України (Революція Гідності, курс на Євроінтеграцію і отримання членства в НАТО) та державних концепцій Китаю (ініціатива «Один Пояс, один шлях», побудова спільноти єдиної долі тощо) важливо знайти нові спільні точки дотику між нашими державами», — підсумував експерт.

 

Джерело

НА ЗАВОДІ ІМ. МАЛИШЕВА ВСТАНОВИЛИ НОВИЙ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ СТЕНД

На ДП «Завод ім. В.О. Малишева», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», встановлено новий випробувальний стенд. Обладнання будуть використовувати для випробування коробок передач танкових двигунів. Наявність такого стенду пришвидшить випробування техніки, зробить їх більш точними та автоматизованими.

«Досі ми мали застарілі стенди на аналоговій базі. Було ухвалено рішення придбати перспективний стенд, здатний виконувати необхідні операції, що відповідає європейським стандартам якості», – розповів заступник головного інженера підприємства з модернізації Дмитро Долотін.

180614 malyshev 1Стенд є повністю автоматизованим, на ньому встановлено найсучасніше обладнання. Він унікальний тим, що дає можливість у реальному часі вимірювати необхідні параметри. За допомогою програмного обладнання всі результати будуть записані, а комп’ютер їх аналізуватиме і вираховуватиме. Відтак спеціалісти отримають повністю готовий протокол випробувань.

Наразі стенд проходить тестові випробування, після чого на заводі розпочнуть його експлуатацію.

Джерело

УРЯД НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ МАЄ УХВАЛИТИ РІШЕННЯ ПРО СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЕКСПОРТУ-ІМПОРТУ ТОВАРІВ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський сподівається, що Уряд найближчим часом ухвалить рішення про спрощення процедури експорту товарів військового призначення та імпорту комплектуючих для українських підприємств-розробників і виробників озброєнь та техніки.

 

 

Під час відвідування 26-ї міжнародної виставки озброєнь, технологій безпеки і засобів захисту «Eurosatory-2018», яка відбувається з 11 по ‪15 червня в Парижі, О. Гладковський констатував, що «нам вдалося консолідувати зусилля державних органів та представників оборонно-промислового комплексу у питанні розробки новітніх зразків озброєнь, запуску нових виробництв та підтримки розвитку приватного підприємництва в оборонній сфері».

 

180614 rnbo 1«Також сподіваюся, що найближчим часом уряд ухвалить рішення про спрощення процедури експорту товарів військового призначення та імпорту комплектуючих для українських підприємств-розробників і виробників озброєнь та техніки, — зазначив Перший заступник Секретаря РНБО України. — Адже це не лише покращить імідж України на світовому ринку, але й сприятиме розвитку вітчизняного ОПК та розширенню співпраці з іноземними партнерами, зокрема, з французькими компаніями».

 

За словами О. Гладковського, також найближчим часом до парламенту будуть подані законодавчі ініціативи щодо деяких аспектів реформування структури ОПК, «і ми сподіваємося, що і там ми отримаємо повну підтримку та розуміння».

 

Водночас, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, який у рамках візиту до Французької Республіки відвідував стенд українських виробників озброєнь, представлений ДК «Укроборонпром», пообіцяв сприяння з боку парламенту: «Українські зброярі можуть розраховувати на підтримку на законодавчому рівні».

 

У рамках виставки Перший заступник Секретаря РНБО України провів зустріч з керівництвом компаній Airbus та Thales, та обговорив можливості надання допомоги у отриманні фотодоказів присутності збройних формувань іноземної держави на території України та переміщення відповідної техніки та живої сили.

 

«Ми зацікавлені, аби світові компанії, що мають відповідні технічні можливості, допомогли нашій країні налагодити процес отримання фото- та відеодоказів присутності незаконних збройних формувань на сході України», — пояснив О. Гладковський.

 

Під час зустрічі з керівництвом компаній Safran та Arkus сторони також акцентували на можливості розширення співпраці у галузі модернізації військової техніки та започаткуванні проектів зі спільного виробництва.

Джерело

Бронеавтомобіль «Новатор» розглядається, як один з варіантів для прийняття на озброєння ЗСУ

Бронеавтомобіль «Новатор», продукт українського ВПК, розглядається, як один із можливих варіантів, який буде поставлений на озброєння у підрозділи ЗС України.

Про це повідомив Міністр оборони України Степан Полторак у Facebook.

Наразі військовим відомством розглядається питання по встановленню на даний автомобіль протитанкових комплексів «Стугна» та «Корсар».

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

«Щойно оглянув новий бронеавтомобіль «Новатор», продукт українського ВПК, що розглядається, як один із можливих варіантів, який буде поставлений на озброєння у підрозділи ЗС України.

Заслухав доповідь відповідальних осіб щодо процесу випробування та можливості подальшого прийняття машини на забезпечення до українського війська.

Наразі ми розглядаємо питання по встановленню на даний автомобіль протитанкових комплексів вітчизняного виробництва «Стугна» та «Корсар» – повідомив Міністр.

Ukrainian Military Pages

Джерело

Українська команда тестує систему доповненої реальності для броньованої техніки на танках Т-64 (ВІДЕО)

Українська команда LimpidArmor представила перший демо-ролик з тестувань інноваційної розробки для армії – системи доповненої реальності для броньованої техніки.

Система LimpidArmor — це програмно-апаратний комплекс, що об’єднує окуляри доповненої реальності, відеокамери (оптичні та тепловізійні) та програмне забезпечення, в тому числі, для «склеювання» потокового відео у режимі реального часу, без видимих затримок.

Система дозволяє зручним для водія чи командира військової техніки способом отримати повноцінний огляд на 360°, телеметрію всіх систем бойової машини та інтерактивні підказки про навколишню ситуацію. Планується реалізувати можливість керування штатним озброєнням і отримання даних з зовнішніх джерел, таких як безпілотні апарати чи пункти спостереження.

Нагадаємо, що систему було презентовано на XIII Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека 2016». На міжнародній виставці озброєнь IDEX-2017 українська команда представила нову версію прототипу системи кругового огляду для екіпажу бронетехніки на базі гарнітури Microsoft HoloLens.

Джерело

КОРПОРАТИЗАЦІЯ ДП АНТОНОВ. УКРОБОРОНПРОМ ГОТУЄТЬСЯ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ

Чи потрібно приватизувати підприємства ВПК?

В 2016 році RAND опублікував звіт “Security Sector Reforms in Ukraine” (“Реформа безпекового сектору в Україні”), розроблений на замовлення Адміністрації Президента, та який коштував 1,3 млн доларів. Одна з частин звіту містить рекомендації для реформування Укроборонпрому. В звіті рекомендовано, що «тільки після ретельного огляду необхідно приймати рішення, чи слід приватизувати, ліквідувати чи зберігати в державній власності підприємства, що контролюються державою. У рамках цього огляду українському уряду потрібно буде вирішити, чи може така консолідована компанія, як Укроборонпром, здійснювати належне управління підприємствами, які залишаються під державним контролем, чи ці компанії будуть більш ефективними, якщо вони будуть самостійно керувати своїми справами.»

Підготовка до приватизації підприємств літакобудування

У червні 2017 року відповідно до доручення Уряду Укроборонпром розробив та надіслав на розгляд в КМУ проект закону по корпоратизації ДП Антонов (ПЗУ «Про особливості утворення ПАТ «АНТОНОВ»»).  Результатами реалізації цього акту мали б стати: запровадження корпоративної моделі управління об’єктами державної власності в ВПК (при цьому йде посилання на впровадження корпоративних стандартів ОЕСР), підвищення інвестиційної привабливості, підвищення ефективності функціонування та конкурентоспроможності, створення умов для залучення інвесторів та інш. Також проект закону передбачає внесення змін в ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» задля  забезпечення ефективного управління концерном Укроборонпром корпоративними правами держави в статутних капіталах господарських об’єктів, що провадять діяльність в ВПК.

На початку 2018 р., після довгого гуляння законопроекту коридорами Кабміну, первинне завдання було скасоване та змінено на нове – Укроборонпрому необхідно було розробити проект закону для корпоратизації підприємств літакобудівної промисловості державної форми власності з метою підготовки їх до приватизації.

Так з’явився «новий» законопроект (ПЗУ “Про особливості перетворення державного унітарного комерційного підприємства літакобудівної промисловості в акціонерне товариство») – вірніше абсолютна копія першого ПЗУ про корпоратизацію ДП Антонов. Але він вже стосується не ДП Антонов, а всіх підприємств ВПК державної форми власності, що займаються літакобудуванням.

Зауваження до законопроекту

Проект закону містить ряд проблематичних положень, які можуть привести до корупційних проявів та нанести шкоду інтересам держави:

пропонується включити 100% акцій підприємств в статутний капітал Укроборонпрому. Таким чином, відбудеться поглинання не тільки Антонова, а й всіх підприємств літакобудування, внаслідок якого Укроборонпром, будучи де-юре Концерном (об’єднанням), де-факто стане ХОЛДИНГОМ, не зважаючи на те, що для створення державних холдингів існує зовсім інший порядок та інше законодавство, зокрема, Закон України «Про холдингові компанії» (ЦЕЙ Закон передбачає, що створити холдинг такого рівня, як хоче Укроборонпром, можна тільки рішенням КМУ!). Виходить, що таке утворення, яке поглине інші підприємства за наслідками їх корпоратизації (а як відомо, Уряд планує зробити цей процес широкомасштабним) буде створено в обхід спеціального передбаченого для цього Закону;

крім того, важко буде реформувати або реструктурувати таке утворення, адже у такому випадку воно буде одночасно єдиним найбільшим в Україні  розробником  та виробником авіаційної продукції державної форми власності. Можна забути про зареєстровані у світі українські бренди «Антонов», «Івченко-Прогрес» тощо;

при цьому вірогідно, що весь прибуток ДП Антонов або дивіденди від його діяльності, так як і інших корпоратизованих підприємств ВПК, будуть належати Концерну;

встановлюється особливість утворення в підприємствах ВПК наглядових рад, і ця особливість  – лише 1 незалежний член: “Персональний склад наглядової ради господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, частка держави або Концерну в статутному капіталі якого становить більше 50%, обов’язково має включати одного незалежного члена.” Не зрозуміло, як це співвідноситься з стандартами корпоративного управління ОЕСР, які зібрався впроваджувати Укроборонпром. Ми повинні запровадити практику створення наглядових рад, де більшість будуть складати саме незалежні члени;

ст. 10 законопроекту передбачає можливість випуску додаткової емісії акцій ПАТ АНТОНОВ та її продаж. Але ця новація Укроборонпрому є, щонайменше, сумнівною, адже не відповідає процесу приватизації, встановленому українським законодавством. Такий підхід можна розцінити як спробу тіньового роздержавлення державної власності.

Результат приватизації – це розвиток підприємств, а не отримання коштів до державного бюджету через  продаж держвласності.

При зазначених вище недоліках, в законопроекті відсутні наступні важливі положення:

І. Потрібно встановити суворі запобіжники щодо процесу корпоратизації:

розробити та затвердити плани розвитку (бізнес-плани) підприємства – тобто необхідні обґрунтування позитивних наслідків корпоратизації: перспективи фінансування,  надходження до бюджету за результатами фінансування, новостворені робочі місця і т.д.

врегулювати питання збереження майна, в тому числі непрофільних активів підприємства (наприклад – майно ДП Антонов в Конча-Заспі, а взагалі таких об’єктів бл. 15), під час проведення корпоратизації. Необхідно заборонити вилучення або ліквідацію структурних та відокремлених структурних підрозділів, а також об’єктів соціальна-побутового призначення. Всі існуючі активи повинні потрапити в масу статутного капіталу, і колектив ДП не повинен їх втратити;

виключити можливість скорочення працівників в процесі корпоратизації.

ІІ. Потрібно встановити суворі запобіжники щодо самої приватизації:

заборона на перепрофілювання підприємства;

обов’язок покупця здійснити інвестування в модернізацію основних фондів, виробничої бази, в програми розвитку і т.д..

Кому потрібна реформа?

По-перше, хто в Уряді контролює процес корпоратизації підприємств ВПК, та чому вже рік розглядається проект з проблематичним наповненням?

По-друге, як таке наповнення законопроекту співвідноситься з заявами про реформування та впровадження стандартів ОЕСР?

По-третє, чи варто утворювати таку структуру в ВПК, як гібрид державного господарського об’єднання у формі концерну та державного холдингу з поглинанням інших підприємств ВПК?

Нагадую, що вже сім місяців (з листопада 2017) Укроборонпром закуповує через систему Prozorro послуги, пов’язані зі стратегічним розвитком та реформуванням Концерну. А недавно в умови тендеру були внесені доповнення – оцінка корпоративного управління та проведення аудиту.

Залишається незрозумілим – чи хоче Укроборонпром реформуватись?

(Допис опубліковано 05.06.2018 на порталі Liga.net)

1 2 3 4 5 35