У Києві триває зведення меморіального комплексу пам’яті загиблих воїнів на сході України

У Києві триває будівництво «Зали пам’яті загиблих українських воїнів в ході бойових дій на сході України», яка розташується на центральній алеї перед будівлею Міністерства оборони.

Будівництво меморіального комплексу повинно бути завершено у серпні цього року, сьогодні його хід перевірив Міністр оборони України Степан Полторак.

«Україна має пам’ятати усіх своїх Героїв, які віддали життя за Свободу та Незалежність Вітчизни», – зазначив він.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Загальна вартість проекту, що розроблений Центральним проектним інститутом МОУ 7 млн. грн. Генеральною підрядною організацією 8-й навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту.

Ukrainian Military Pages

НВО «Практика» передала ДСНС вісім піротехнічних машин на базі бронеавтомобіля «Козак-5»

НВО «Практика» завершила роботу над замовленням Державної служби України з надзвичайних ситуацій України (ДСНС) та 8 червня передала замовникові вісім нових піротехнічних машин для служби розмінування.

Ці автомобілі є спеціалізованою модифікацією броньованого автомобіля «Козак-5». Його розроблено для потреб ДСНС України і призначено для транспортування мін та саморобних вибухових пристроїв, що не розірвалися.

Ukrainian Military PagesUkrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Держприкордонслужба переобладнує застарілі вантажівки на житлові модулі (ВІДЕО)

З метою підвищення щільності охорони державного кордону, організації автономного несення служби на віддалених ділянках кордону у Держприкордонслужбі на базі застарілих зразків техніки обладнуються мобільні місця тривалого несення служби прикордонними нарядами.

Перші два такі зразки були обладнані з мінімальною затратою коштів на існуючій у Державній прикордонній службі техніці типу ГАЗ-66 та ЗІЛ-131.

Застосування таких мобільних місць дає можливість складу прикордонного наряду в кількості 2-5 осіб автономно нести службу на віддалених від місць постійної дислокації ділянках кордону протягом необмеженого часу. Адже такі позиції обладнані автономним електроживленням, засобами зв’язку, системою обігріву, засобами для приготування та розігріву їжі, ліжками для відпочинку, необхідними меблями тощо.

Вартість такого «апгрейду» складає 10-15 тисяч гривень.

Загальна кількість мобільних місць тривалого несення служби (ММТНС), яку необхідно обладнати на базі наявної техніки такого типу – 40 одиниць.

У ДПСУ зазначили, що облаштування таких мобільних місць тривалого несення служби дозволить не тільки забезпечити результативне несення служби на віддалених ділянках кордону, а також підвищить щільність охорони державного кордону з мінімальними затратами ресурсів відомства.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Українська команда тестує систему доповненої реальності для броньованої техніки на танках Т-64 (ВІДЕО)

Українська команда LimpidArmor представила перший демо-ролик з тестувань інноваційної розробки для армії – системи доповненої реальності для броньованої техніки.

Система LimpidArmor — це програмно-апаратний комплекс, що об’єднує окуляри доповненої реальності, відеокамери (оптичні та тепловізійні) та програмне забезпечення, в тому числі, для «склеювання» потокового відео у режимі реального часу, без видимих затримок.

Система дозволяє зручним для водія чи командира військової техніки способом отримати повноцінний огляд на 360°, телеметрію всіх систем бойової машини та інтерактивні підказки про навколишню ситуацію. Планується реалізувати можливість керування штатним озброєнням і отримання даних з зовнішніх джерел, таких як безпілотні апарати чи пункти спостереження.

Нагадаємо, що систему було презентовано на XIII Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека 2016». На міжнародній виставці озброєнь IDEX-2017 українська команда представила нову версію прототипу системи кругового огляду для екіпажу бронетехніки на базі гарнітури Microsoft HoloLens.

Джерело

ПІДРОЗДІЛАМ НА ПЕРЕДОВІЙ НАДАНО ПРАВО ВІДКРИВАТИ АДЕКВАТНИЙ ВОГОНЬ У ВІДПОВІДЬ

В інтерв’ю УНН командуючий операцією Об’єднаних сил Сергій Наєв розказав, що штаб військової операції надав підрозділам на передовій дозвіл відкривати вогонь у відповідь без погодження зі штабом:

“Командирам надано право самостійно приймати рішення щодо відповіді на обстріли задля збереження життя і здоров’я підлеглих та цивільних громадян.” – розказав Наєв

Це рішення пов’язане в першу чергу з оперативністю прийняття рішення для зберігання людських життів:

У бойових умовах чекати на узгодження найчастіше рівнозначно ціні людського життя. Тож командири підрозділів добре знають порядок застосування зброї та дотримуються його.

Операція об’єднаних сил – комплекс військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Розпочалась вона 30 квітня 2018 року 

КОРПОРАТИЗАЦІЯ ДП АНТОНОВ. УКРОБОРОНПРОМ ГОТУЄТЬСЯ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ

Чи потрібно приватизувати підприємства ВПК?

В 2016 році RAND опублікував звіт “Security Sector Reforms in Ukraine” (“Реформа безпекового сектору в Україні”), розроблений на замовлення Адміністрації Президента, та який коштував 1,3 млн доларів. Одна з частин звіту містить рекомендації для реформування Укроборонпрому. В звіті рекомендовано, що «тільки після ретельного огляду необхідно приймати рішення, чи слід приватизувати, ліквідувати чи зберігати в державній власності підприємства, що контролюються державою. У рамках цього огляду українському уряду потрібно буде вирішити, чи може така консолідована компанія, як Укроборонпром, здійснювати належне управління підприємствами, які залишаються під державним контролем, чи ці компанії будуть більш ефективними, якщо вони будуть самостійно керувати своїми справами.»

Підготовка до приватизації підприємств літакобудування

У червні 2017 року відповідно до доручення Уряду Укроборонпром розробив та надіслав на розгляд в КМУ проект закону по корпоратизації ДП Антонов (ПЗУ «Про особливості утворення ПАТ «АНТОНОВ»»).  Результатами реалізації цього акту мали б стати: запровадження корпоративної моделі управління об’єктами державної власності в ВПК (при цьому йде посилання на впровадження корпоративних стандартів ОЕСР), підвищення інвестиційної привабливості, підвищення ефективності функціонування та конкурентоспроможності, створення умов для залучення інвесторів та інш. Також проект закону передбачає внесення змін в ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» задля  забезпечення ефективного управління концерном Укроборонпром корпоративними правами держави в статутних капіталах господарських об’єктів, що провадять діяльність в ВПК.

На початку 2018 р., після довгого гуляння законопроекту коридорами Кабміну, первинне завдання було скасоване та змінено на нове – Укроборонпрому необхідно було розробити проект закону для корпоратизації підприємств літакобудівної промисловості державної форми власності з метою підготовки їх до приватизації.

Так з’явився «новий» законопроект (ПЗУ “Про особливості перетворення державного унітарного комерційного підприємства літакобудівної промисловості в акціонерне товариство») – вірніше абсолютна копія першого ПЗУ про корпоратизацію ДП Антонов. Але він вже стосується не ДП Антонов, а всіх підприємств ВПК державної форми власності, що займаються літакобудуванням.

Зауваження до законопроекту

Проект закону містить ряд проблематичних положень, які можуть привести до корупційних проявів та нанести шкоду інтересам держави:

пропонується включити 100% акцій підприємств в статутний капітал Укроборонпрому. Таким чином, відбудеться поглинання не тільки Антонова, а й всіх підприємств літакобудування, внаслідок якого Укроборонпром, будучи де-юре Концерном (об’єднанням), де-факто стане ХОЛДИНГОМ, не зважаючи на те, що для створення державних холдингів існує зовсім інший порядок та інше законодавство, зокрема, Закон України «Про холдингові компанії» (ЦЕЙ Закон передбачає, що створити холдинг такого рівня, як хоче Укроборонпром, можна тільки рішенням КМУ!). Виходить, що таке утворення, яке поглине інші підприємства за наслідками їх корпоратизації (а як відомо, Уряд планує зробити цей процес широкомасштабним) буде створено в обхід спеціального передбаченого для цього Закону;

крім того, важко буде реформувати або реструктурувати таке утворення, адже у такому випадку воно буде одночасно єдиним найбільшим в Україні  розробником  та виробником авіаційної продукції державної форми власності. Можна забути про зареєстровані у світі українські бренди «Антонов», «Івченко-Прогрес» тощо;

при цьому вірогідно, що весь прибуток ДП Антонов або дивіденди від його діяльності, так як і інших корпоратизованих підприємств ВПК, будуть належати Концерну;

встановлюється особливість утворення в підприємствах ВПК наглядових рад, і ця особливість  – лише 1 незалежний член: “Персональний склад наглядової ради господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, частка держави або Концерну в статутному капіталі якого становить більше 50%, обов’язково має включати одного незалежного члена.” Не зрозуміло, як це співвідноситься з стандартами корпоративного управління ОЕСР, які зібрався впроваджувати Укроборонпром. Ми повинні запровадити практику створення наглядових рад, де більшість будуть складати саме незалежні члени;

ст. 10 законопроекту передбачає можливість випуску додаткової емісії акцій ПАТ АНТОНОВ та її продаж. Але ця новація Укроборонпрому є, щонайменше, сумнівною, адже не відповідає процесу приватизації, встановленому українським законодавством. Такий підхід можна розцінити як спробу тіньового роздержавлення державної власності.

Результат приватизації – це розвиток підприємств, а не отримання коштів до державного бюджету через  продаж держвласності.

При зазначених вище недоліках, в законопроекті відсутні наступні важливі положення:

І. Потрібно встановити суворі запобіжники щодо процесу корпоратизації:

розробити та затвердити плани розвитку (бізнес-плани) підприємства – тобто необхідні обґрунтування позитивних наслідків корпоратизації: перспективи фінансування,  надходження до бюджету за результатами фінансування, новостворені робочі місця і т.д.

врегулювати питання збереження майна, в тому числі непрофільних активів підприємства (наприклад – майно ДП Антонов в Конча-Заспі, а взагалі таких об’єктів бл. 15), під час проведення корпоратизації. Необхідно заборонити вилучення або ліквідацію структурних та відокремлених структурних підрозділів, а також об’єктів соціальна-побутового призначення. Всі існуючі активи повинні потрапити в масу статутного капіталу, і колектив ДП не повинен їх втратити;

виключити можливість скорочення працівників в процесі корпоратизації.

ІІ. Потрібно встановити суворі запобіжники щодо самої приватизації:

заборона на перепрофілювання підприємства;

обов’язок покупця здійснити інвестування в модернізацію основних фондів, виробничої бази, в програми розвитку і т.д..

Кому потрібна реформа?

По-перше, хто в Уряді контролює процес корпоратизації підприємств ВПК, та чому вже рік розглядається проект з проблематичним наповненням?

По-друге, як таке наповнення законопроекту співвідноситься з заявами про реформування та впровадження стандартів ОЕСР?

По-третє, чи варто утворювати таку структуру в ВПК, як гібрид державного господарського об’єднання у формі концерну та державного холдингу з поглинанням інших підприємств ВПК?

Нагадую, що вже сім місяців (з листопада 2017) Укроборонпром закуповує через систему Prozorro послуги, пов’язані зі стратегічним розвитком та реформуванням Концерну. А недавно в умови тендеру були внесені доповнення – оцінка корпоративного управління та проведення аудиту.

Залишається незрозумілим – чи хоче Укроборонпром реформуватись?

(Допис опубліковано 05.06.2018 на порталі Liga.net)

ВІЙСЬКОВИХ З КРИМУ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ ЖИТЛОМ

Кабінет Міністрів України схвалив рішення, яке дозволить підвищити соціальний захист військовослужбовців, передає УНН.

Мова йде про проект закону “Про внесення змін до статті 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” був підтриманий на засіданні уряду,

Як пояснив міністр оборони України Степан Полторак, ці зміни дадуть можливість значно підвищити соціальний захист військових, які переїхали до України з окупованих територій (зокрема, Криму).

“Те, що відбулось після захоплення Криму терористичними військами РФ, це було для них дуже мало і вони приступили останнім часом до крадіжки майна, квартир та будинків наших військових, де вони проживали. Цей закон дає можливість нашим військовим отримати житло і право на компенсацію за оренду житла, незважаючи на те, чи була у них квартира в окупованому Криму, чи ні”, — сказав Полторак.

За словами Міністра оборони України, для Військово-морських сил ЗСУ лише в Одесі цього року Міноборони планує для забезпечення офіцерів і матросів житлом до кінця цього року здати будинок на 82 квартири, гуртожиток на 400 місць і інфраструктуру військового містечка на 1,5 тисячі військових.

1 2 3 4 5 171