ПОРОШЕНКО ТА ЕРДОГАН ОБГОВОРИЛИ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

У рамках робочого візиту до Туреччини Президент України Петро Порошенко зустрівся з Президентом Турецької Республіки Реджепом Таїпом Ердоганом.

 

 

Лідери двох країн обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва та міжнародного порядку денного.

 

П.Порошенко подякував Р.Т.Ердогану за незмінну позицію на підтримку територіальної цілісності України та захист прав кримських татар.

 

Президент України також закликав Президента Турецької Республіки сприяти у звільненні українських заручників.

 

Сторони висловилися за продовження інтенсивного політичного діалогу на найвищому рівні. Зокрема, йшлося про організацію чергової зустрічі у рамках українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня, а також реалізацію ініціативи щодо проведення тристороннього саміту у форматі Україна–Туреччина–Азербайджан.

 

Окремо наголошувалося на важливості завершення переговорного процесу щодо укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

 

Президенти двох країн обмінялися також думками про шляхи розширення взаємовигідної співпраці в енергетичній, авіаційній та оборонній сферах.

Джерело

ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КИТАЄМ В НОВИХ УМОВАХ

Військово-технічне співробітицтво з Китаєм може бути використане для посилення боєздатності Збройних сил України. Про це розповів керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта під час круглого столу «Новий Шовковий шлях: потенціал для України», організованого Українським інститутом майбутнього.

 

ВТС: економіка, політика та оборона

 

Він відзначив, що військово-технічне співробітництво складається з двох дуже важливих складових: економічної та політичної. «Якщо говорити про економіку, то ВТС приносить істотні доходи в державний бюджет. Наприклад, за оцінками Стокгольмського інституту досліджень проблем миру SIPRI за останні останні п’ять років Україна зайняла 11 місце в списку експортерів військової техніки, при цьому 20% припадає на Китай ($485 млн). Крім того, ОПК активізує високотехнологічне виробництво, стимулює розвиток інших галузей та напрямів, в тому числі і науки», — сказав Пойта.

 

Говорячи про політичну складову, експерт ЦДАКР нагадав, що Україна підписала з Китаєм низку договорів, які встановлюють стратегічний рівень партнерства. «Такий статус передбачає не тільки торгівлю сировиною (що переважно ми маємо на даний момент), але і співпрацю в таких сферах, як інфраструктура, енергетика, космічна галузь, авіабудівництво, створення спільних підприємств і т.д. І якраз тут дуже багато роботи, адже на даний момент спільних українсько-китайських підприємств немає, а ознак можливої активізації теж не спостерігається», — відмітив він.

 

Експерт підкреслив, що зараз з’явився новий аспект ВТС, який раніше практично не враховувався, — це безпека. «На даний момент ВТС, крім економічних та політичних ефектів, має працювати і на українську оборону. Це пов’язано в першу чергу з війною з Російською Федерацією, і Україна вже зараз активно працює над модернізацією своєї армії та придбанням нових технологій», — пояснив аналітик.

 

На його думку, китайський оборонно-промисловий комплекс може дати Україні потрібні технології: в першу чергу для військово-повітряних та військово-морських сил. Він підкреслив, що помилково думати, що російський фактор буде перешкоджати активізації ВТС України з Китаєм через занепокоєння Пекіна зруйнувати відносини з Москвою. «Під час останнього відвідування 5-ї міжнародної виставки озброєння та військово-технічного майна «KADEX-2018» я спілкувався з керівництвом китайських компаній. Іх відповідь: Китай — самодостатня держава, і у разі української ініціативи у тій чи іншій ситуації (спільне виробництво або передача технологій) — Китай піде на зустріч, і буде розвивати співпрацю з Україною», — сказав Пойта.

 

180614 kadex

 

Також він зазначив, що на даний момент ВТС з Китаєм проходить дуже активно, особливо в таких сферах, як озброєння для ВМС, бронетанкова техніка та ін., але інформація про більшість таких проектів не потрапляє у ЗМІ, так як ВТС — дуже чутливий напрямок.

 

Як поглиблювати ВТС з Китаєм

 

Серед перспективних напрямків, які слід розвивати, Пойта відзначив співробітництво у галузі створення бойових літаків і морських швидкісних плавучих платформ. «У сфері створення бойової авіації Україна має істотню прогалину, і самостійно розробити і виготовити літак — не може. Однак, тут ми вже маємо дуже хороший досвід співпраці з Китаєм – раніше був створений китайський навчально-бойовий літак Hongdu L-15, який обладнаний українськими двигунами АИ-222-25Ф виробництва «Мотор Січ». Крім уже існуючих контрактів на постачання двигунів, у 2015 році також проходили переговори про виробництво літака на Одеському авіаційному заводі «Одесавіаремсервіс», але переговори про спільне підприємство поки зупинилися. При цьому, ринок дуже великий – Украина потребує від 60 до 120 бойових літаків.

 

180614 vts

 

Він зазначив, що другим перспективним напрямом є співробітництво у сфері створення морських швидкісних плавучих платформ для так званого «москітного флоту». «Зараз ми спостерігаємо неможливість побудови національного українського корвету проекту 58250 через його високу вартість (приблизно 32 млрд. грн на будівництво чотирьох кораблів) і великих термінів (Державна цільова оборонна програма була продовжена до 2028 року).  Весь український оборонний бюджет повинен працювати на цей проект. Разом з тим, перспективним є створення «москітного флоту» — серії з багатофункціональних малих ракетних кораблів типу «Лань», які могли б забезпечити безпеку України з моря. У цьому ключі, ми спостерігаємо, що Росія перекидає ракетні катери з Каспійської флотилії в Чорне море (за останній місяць — три бронекатери). Крім того, через провал російської Державної програми з озброєння 2020 року, Росія переорієнтується на малі ракетні кораблі типу «Каракурт», частина з яких призначена для Чорноморського флоту. Наслідки ми бачимо вже зараз: порушення Росією міжнародного морського права, зупинка та арешт українських торгових суден, загроза силою», — сказав Пойта.

 

Він додав, що через таку ситуацію і потрібно співпрацювати з Китаєм, і вести переговори для придбання або спільної побудови малих швидкохідних морських платформ, на основі яких можна забезпечити питання своєї безпеки.

 

Експерт зазначив, що реалізація таких проектів може бути здійснена за допомогою діалогу на найвищому державному рівні. Як приклад, він навів китайсько-білоруське співробітництво: «Практично кожен місяць до Мінська приїжджають вищі державні чиновники з Китаю, створюються спільні підприємства, реалізована ракетна програма «Полонез» і т.д.».

 

«Через істотні зміни внутрішньо та зовнішньополітичних умов України (Революція Гідності, курс на Євроінтеграцію і отримання членства в НАТО) та державних концепцій Китаю (ініціатива «Один Пояс, один шлях», побудова спільноти єдиної долі тощо) важливо знайти нові спільні точки дотику між нашими державами», — підсумував експерт.

 

Джерело

У Києві триває зведення меморіального комплексу пам’яті загиблих воїнів на сході України

У Києві триває будівництво «Зали пам’яті загиблих українських воїнів в ході бойових дій на сході України», яка розташується на центральній алеї перед будівлею Міністерства оборони.

Будівництво меморіального комплексу повинно бути завершено у серпні цього року, сьогодні його хід перевірив Міністр оборони України Степан Полторак.

«Україна має пам’ятати усіх своїх Героїв, які віддали життя за Свободу та Незалежність Вітчизни», – зазначив він.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Загальна вартість проекту, що розроблений Центральним проектним інститутом МОУ 7 млн. грн. Генеральною підрядною організацією 8-й навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту.

Ukrainian Military Pages

Українська команда тестує систему доповненої реальності для броньованої техніки на танках Т-64 (ВІДЕО)

Українська команда LimpidArmor представила перший демо-ролик з тестувань інноваційної розробки для армії – системи доповненої реальності для броньованої техніки.

Система LimpidArmor — це програмно-апаратний комплекс, що об’єднує окуляри доповненої реальності, відеокамери (оптичні та тепловізійні) та програмне забезпечення, в тому числі, для «склеювання» потокового відео у режимі реального часу, без видимих затримок.

Система дозволяє зручним для водія чи командира військової техніки способом отримати повноцінний огляд на 360°, телеметрію всіх систем бойової машини та інтерактивні підказки про навколишню ситуацію. Планується реалізувати можливість керування штатним озброєнням і отримання даних з зовнішніх джерел, таких як безпілотні апарати чи пункти спостереження.

Нагадаємо, що систему було презентовано на XIII Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека 2016». На міжнародній виставці озброєнь IDEX-2017 українська команда представила нову версію прототипу системи кругового огляду для екіпажу бронетехніки на базі гарнітури Microsoft HoloLens.

Джерело

Шведська компанія SKF інвестує у розвиток Луцького підшипникового заводу близько 120 млн євро

Група SKF, провідний світовий виробник підшипників, в 2018 році має намір інвестувати в розвиток виробництва “СКФ Україна” (Луцьк, раніше – Луцький підшипниковий завод) близько 270 млн грн.

Про це повідомив генеральний директор українського підприємства Володимир Цибульський, передає Інтерфакс-Україна.

Плани перспективного зростання дуже амбітні, адже планується інвестувати 88 млн шведських крон (приблизно 270 млн грн), в тому числі на створення потужностей для виробництва продукції нового покоління – підшипникових вузлів TMU, – повідомив він в інтерв’ю діловому виданню “Бізнес”.

За словами В.Цибульского, за 20 років група SKF в цілому інвестувала в модернізацію і розвиток підприємства понад EUR120 млн.

Як повідомлялося, в 2017 році чистий прибуток підприємства склав 214,08 млн грн (в 2016-м – 266,16 млн грн), чистий дохід зріс на 19% – до 1 млрд 981 млн грн.

При цьому, згідно з фіночету підприємства в системі розкриття інформації НКЦБФР, в загальному обсязі продажів частка конічних роликових підшипників склала 56,2% (1 млрд 088 млн грн), компонентів до підшипників – 43,8% (847,41 млн грн).

У структурі реалізації минулого року найбільшу частку продажів (майже 80%) займають країни Євросоюзу – 1 млрд 582 млн грн, що на 14,2% більше, ніж роком раніше. На частку Росії і інших країн СНД довелося 12,5% (246,72 млн грн, на 54,3% більше). Поставки на український ринок зросли на 46,6% – до 97,55 млн грн, що склало 4,9% загального продажу.

Як зазначив в інтерв’ю В.Цибульскій, найбільший споживач продукції луцького заводу – підприємства групи Volkswagen. Підшипники також поставляються провідним світовим і європейським автовиробникам – MAN, Iveco, Scania, Meritor і т.д. Компоненти поставляються іншим заводам SKF в Німеччині, Польщі, Іспанії, Бразилії, Китаї.

Внаслідок малої місткості ринку України, занепаду автомобільної галузі наші продажі для українського ринку незначні. Основні споживачі – “АвтоКрАЗ”, виробники компонентів, сільгосптехніки і вторинний ринок запчастин. Будемо сподіватися в майбутньому на розвиток машинобудівної галузі України.” СКФ Україна “має всі можливості для забезпечення вітчизняного ринку якісними підшипниками, – зазначив гендиректор підприємства.

“СКФ Україна” спеціалізується на виробництві роликових конічних підшипників і компонентів до них (кілець, роликів і сепараторів). Проектна потужність заводу складає 34 млн конічних і карданних підшипників в рік.

Згідно з даними НКЦБФР, за станом на перший квартал 2018 року шведської Aktiebolaget SKF належить 99,8917% акцій ПАТ “СКФ Україна”.

За перші 4 місяці 2018 року експорт вітчизняної агропродукції до країн ЄС збільшився на 14%

За січень-квітень 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $2,8 млрд. При цьому аграрний експорт до країн ЄС за цей час зріс на $145 млн порівняно з 2017 роком та становив $1,9 млрд.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Рада відмітити стабільне зростання двосторонньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом. На сьогодні вже повністю вичерпані основні імпортні тарифні квоти ЄС на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю та борошно, – підкреслила заступник Міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим попитом у європейських споживачів користуються на сьогодні такі українські продукти як зернові злаки, їх експорт до ЄС за даний період склав $749,5 млн, олії – $370,9 млн, насіння олійних культур – $194,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $177,2 млн, м’ясо і харчові субпродукти свійської птиці – $76,4 млн.

Заступник Міністра додала, що майже у повному обсязі залишаються невикористаними імпортні тарифні квоти на наступні продукти: часник (494,9 тонн), овес (3476,9 тонн), цукор (18121,35 тонн), інший цукор (12 720 тонн), гриби (500 тонн), продукція з обробленого молока (1992 тонн), цукрові сиропи (2000 тонн) та інші.

Відмічу, що ще не повністю використані додаткові квоти за принципом «перший прийшов – перший обслуговуєшся» на такі товари як: виноградний сік, овес, мед, ячмінна крупа, оброблені томати. Також не вичерпано додаткові квоти за принципом «ліцензування» на ячмінь та ячмінне борошно, яйця, альбуміни та молоко, – розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, загальний український аграрний та харчовий експорт до усіх країн світу за 4 місяця 2018 року cклав майже $6 млрд. А найвагомішу частку в товарній структурі експорту займають зернові культури – 37%, рослинні олії – 26,1% та насіння олійних культур – 9%.

Попи московського патріархату УПЦ на службі у «ДНР» (Відео)

Декілька прикладів того, як представники так званої Української православної церкви підтримують сепаратистський шабаш на Сході України

» Read more

1 2 3 4 5 6 212